Театр – це завжди свято

 

27 березня відзначається Всесвітній або Міжнародний день театру.

В сучасний швидкоплинний час люди почали забувати про одне з найкращих місць відпочинку – театр. Це слово дуже давнє, таке ж давнє, як і перші театри, що розташовувалися просто неба. Пізніше вони розміщувалися у закритих приміщеннях. До нас це слово прийшло з грецької мови, а з 18 століття – з французької і означало «дивлюся».

В сучасній мові під словом «театр» ми розуміємо і «вид мистецтв», і «приміщення, де відбуваються вистави».

Як і більшість видів мистецтва, театр з’явився для того, щоб розповідати про життя.

Хто з вас, діти, хоч раз побував у театрі, той пам’ятає цю подію як щось яскраве, незабутнє, справді святкове. Чи не так?

А хто ще не був театральним глядачем, той, звичайно ж, мріє про це. І його мрія неодмінно здійсниться. Театр – надзвичайно цікаве видовище. Актори, розігруючи на сцені п’єсу, відтворюють різні важливі події, які відбуваються і в реальному людському житті. Для цього вони відповідно гримуються та вдягають спеціальні театральні костюми. Сцена, до речі, теж має в кожному спектаклі своє вбрання. Воно називається декорацією.

У театральних виставах використовують і слово, й музику, й танець… Це неабияк пожвавлює дійство.

Театральна вистава не просто розвага. Театр – це мистецтво, що закликає людину замислюватись над життям, робити  свій вибір між добром і злом. А ще  театр вчить любити прекрасне.

Саме тому він виник кілька тисячоліть тому й існує до наших днів. На всіх континентах, в усіх, без винятку, країнах світу.

Сьогодні навіть важко уявити, які різні бувають театри.

Театр масок

У цьому театрі актори виступають тільки в масках. Яскраво вбрані, вони танцюють під музику і маски  міняють.

Театр тіней

У театрі тіней ляльки розігрують виставу за тонкою завісою. З глибини сцени на них спрямоване світло, тож глядач бачить дійство самих тіней.

Театр на воді

Вистави цього театру відбуваються просто на озері. Ляльками, закріпленими на довгих палицях, керують актори-ляльківники, що ховаються за ширмою на березі.

Вертеп

У вертепі – маленькому ящичку – ляльками, закріпленими на дротиках, рухає вертепник. Вертепні вистави мають біблійний зміст, і їх показують у Різдвяні свята. Наші сусіди теж мають подібні театри:у поляків це – шопка, у румун – віфлеєм, у білорусів – батлейка.

Цікавий і театр пантоміми. У ньому вистави йдуть без слів. Актори показують героїв виразними рухами тіла та жестами. А ще –  виразом обличчя.

А от у театрі маріонеток на сцені водночас і ляльки, й актори. Проте головні тут ляльки. До їхніх голів, рук та ніг прив’язано нитки. Актор смикає за ці нитки – і лялька-маріонетка рухається.

Надзвичайно гарні вистави можна побачити в оперному театрі та в театрі балету.

В оперному театрі актори свої ролі не промовляють, а співають у супроводі великого оркестру.

А балет – це спектакль, у якому думки й почуття героїв передаються через танець. До оперних та балетних вистав писали музику найславетніші композитори світу.

За хорошу гру глядачі нагороджують виконавців аплодисментами. У давніх римлян «аплоудерс» означало «притупувати ногами і приплескувати руками» під час танцю, в такт музиці. До нас слово прийшло через французьку мову і сприймається як подяка за хороше виконання.

Бібліотекар Юлія Сидоренко пропонує вам, школярі, прочитати книги з історії театру, видання про видатних  театральних діячів та  книги відомих письменників Григорія Квітки-Основ’яненка, Івана Нечуя-Левицького, Івана Карпенка-Карого, Михайла Старицького, Івана Франка, Лесі Українки, Миколи Куліша,  Жана-Батиста Мольєра, за творами яких поставлені вистави на театральних сценах.