Жарини дитячої душі Василя Чухліба

Василь Васильович Чухліб народився 19 липня 1941 року в селі Лебедівці на Чернігівщині в учительській сім’ї. Середню школу закінчив у місті Острі. Саме в цей час районна газета опублікувала перший вірш хлопця, а після закінчення школи його запросили на роботу до редакції  цієї газети. Пропрацювавши там кілька років, вступив на мовно-літературний факультет Київського педагогічного інституту. Деякий час працював учителем.

Бібліотекар Юлія Сидоренко познайомила дітей з життєвим і творчим шляхом Василя Чухліба.

Перше оповідання було надруковане в журналі «Малятко» 1973 року, а перша книжка для дітей «Хто  встає раніше» – 1976 року.

Відтоді він не полишав працю в літературі для дітей, виступаючи з новими збірками оповідань та казок.

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки 1996 року.

Героями його казок є ведмедик Клиш-Клиш і павучок Канапчик, лисичка Мальвіна і зайчик Гасанець, цап Бородань і сорока Чара, джмелики Кіндратики і бурундучок Смугастик, мишка Намистина і качка Чомга, їжачок Топка і Сонячний Зайчик,  а також інші жителі Землі, Неба, Лісу та Річки. Вони живуть своїм казковим життям у Калиновій світлиці і Золотавому бору, Суничній галявині й Роменовому лузі, Старій діброві й Бобровому селищі, Синь-озері та на Зеленому стадіоні. Автор поєднує традиційні художні прийоми народної казки з оригінальними авторськими знахідками. Письменник наділяє тварин людською мовою, почуттями, характером і поведінкою, зберігаючи при цьому й те, що притаманне природі тварин. Цікаві сюжети казок, мальовничі подробиці, виразний діалог, тонкий гумор – все це приваблює маленького читача.

 

Письменник уникає повчального тону, даючи дітям можливість самим осмислити мораль творів. Більшість новел В. Чухліба є автобіографічними. Образи їхніх персонажів – Василька й Михайлика, Тарасика й Тетянки, Дениска й Варочки, Степанка і Марійки, Оксеника і Галинки, Славка і Валерки, Арсеника й Іванка – змальовані письменником з особливою любов’ю. Вони непосидючі, кмітливі й допитливі, з цікавістю пізнають світ, вчаться дружити й допомагати старшим. Любляча мама, працьовитий батько, мудрі й життєрадісні дідусь та бабуся – це те середовище, в якому дітям затишно. Малятам розкриваються таємниці природи, багато невідомих фактів зі світу рослин і тварин. Письменник запрошує дітей пильніше поглянути навколо себе та навчає їх любити свою малу батьківщину – бути в лісі, лузі чи на річці не пасивними спостерігачами, а добрими помічниками всьому живому.

 Діти намалювали  малюнки  до творів  Василя Чухліба.