Поетичний камертон «Дощем і сонцем Бог мій шлях намітив», присвячений вісімдесяти п’ятилітньому ювілею Володимира Іванціва продовжується.

29 жовтня до книгозбірні завітали шанувальники поезій митця – членкині клубу «Пролісок» Академії пенсіонерів.

 Їх вибір впав на книгу сатири «Химині кури». «Що ти мені розказуєш про химині кури», – казала мати Автора, почувши якусь нісенітницю.

Взявши цю книгу в руки поважні пані почали декламувати…  

28 жовтня - Міжнародний день анімації.

 Щороку 28 жовтня у світі відзначається свято всіх, хто так чи інакше причетний до анімації та мистецтва мультиплікації.

А як усе починалось?

Анімація починається з наскельних зображень первісних людей. Так вважає український аніматор Микита Кравцов. Стіни, на яких зображували малюнки, були нерівні, і це могло створювати оптичну ілюзію.

 Дата святкування «Міжнародного дня анімації» була обрана невипадково. Саме у цей день 1892 року художник та винахідник з Франції Еміль Рено продемонстрував паризькій публіці, яка зібралася у залі «Кабінету фантастики» музею Гревен, рухомі зображення, відтворені на екрані (простіше кажучи – мультфільми).

У 2002 році представники французького відділення «Міжнародної Асоціації анімаційного кіно» запропонували заснувати свято на честь столітнього ювілею анімаційної технології. Це свято пов’язане з великими відкриттями у сфері мультиплікації. Розвиток анімаційного кіно відбувався настільки швидко, що лише за одне століття людство створило велику кількість прекрасних анімаційних фільмів, багато з яких стали класикою.

Справжній переворот в історії анімації зробив Волт Дісней.  У 1928 році він створив найпопулярнішого мальованого персонажа в історії мультиплікації  –  Міккі Мауса.

Ну хто не знає Міккі Мауса – задерикуватого, кмітливого, дотепного, симпатичного мишеняти?!

Перший анімаційний фільм про нього з’явивсь у травні 1928 року. Однак не мав успіху. І лише фільм «Пароходи  Віллі» за участю Міккі Мауса завоював серця глядачів. Побачили його 18 листопада того ж року. У цьому мультику герої вже говорили, сміялися, пищали, пароходик гудів.  Волт Дісней вигадав Міккі в поїзді. Хотів назвати його Мортимером, та дружина заперечила. Вона придумала інше ім’я – Міккі Маус. Відтоді Міккі знявся у 132 мультиках і став дуже популярним. У 1932 році до «Клубу Міккі Мауса» у США записалося більш як мільйон осіб. У 1955 році в Каліфорнії відкрили парк «Міккі Маус Парк», який згодом перейменували на «Діснейленд». Перші свої гроші Волт Дісней заробив ще семирічним хлопчиком – намалював портрет сусідського коня. Батько був проти того, щоб Волт займався малюванням.

Та хлопець продовжував мріяти. Згадайте його слова!: «Якщо ти про щось мрієш – отже, ти можеш це здійснити».

У дев’ятнадцять років він у старому гаражі створив любительську мультстудію.

Так починав батько Міккі Мауса – найвідоміший американський художник-мультиплікатор Волт Дісней. На честь його столітнього ювілею (2001 рік) було виголотовлено скульптуру мишеняти із золота – заввишки 61 сантиметр і вагою 45 кілограмів. Міккі й нині усміхається нам з екранів телевізорів, зі сторінок книжок, журналів, вчить не губитись у складних ситуаціях, бути винахідливим і веселим. Мабуть, за це ми всі любимо Міккі.

Бібліотекар Юлія Сидоренко запропонувала дітям прочитати книжку «Життя та казки Волта Діснея».

Всі ви, діти, дуже любите  книги  Льюїса Керрола про дівчинку Алісу. А чи знаєте ви про те, що перший кольоровий мультфільм випустила у світ студія Волта Діснея.  «Аліса» стала класикою мультиплікації. В мультику, крім подій «Аліси в Країні Чудес», є й епізоди з книжки «Аліса в Задзеркаллі».

Не обминули увагою Алісу й в Україні. В 1981 році на Київській студії науково-популярних фільмів було створено трьохсерійний мультик «Аліса в Країні Чудес». Режисер цього фільму – Євген Пружанський.

Ви, дітлахи, напевно уже знайомі з японськими мультиками – аніме і помітили, які у героїв великі очі. У японців великі очі і маленький рот вважаються ідеалом краси. А чим більші очі – тим добріший герой мультика.

 Значення та внесок анімації у розвиток і життя нашого суспільства не можна недооцінювати. Саме анімація надає яскраву можливість виражати практично неосяжну, чуттєву й емоційну сутність як внутрішнього, так і оточуючого нас світу.

 

Місяць  жовтень надворі – золота осінь.

У лісі завжди панує особлива атмосфера. Тоненькі гілочки, що потріскують під ногами, скрипучі крони дерев, шишки, що падають зверху.

Прийшла в наш ліс чарівниця Осінь. Змахнула вона своєю чарівною паличкою, і стали там відбуватися справжні дива.

Ліс о цій порі знову причепурився – приміряв своє останнє в цьому році строкате жовто-багряне вбрання. Трава пожухла і припала до землі. Холодні ночі тепер частенько вкривають її інеєм-приморозком.

Осінній ліс! Хто з вас, дітлахи, не гуляв в осінньому лісі, не милувався красою опалого листя, золотавим килимом, що укутав землю. Саме восени в лісі все стає казковим і незвичайним.

Як красиво в осінньому лісі! Дерева та кущі вбралися у різнобарвні шати: золотисто-жовтий, вишнево-червоний, темно-зелений. Серед строкатого листя чітко вирізняються чисто-чорні або сліпучо-білі стовбури. Кожне дерево має своє особливе вбрання, свої неповторні відтінки кольорів.

Все залежить від його породи: ясен це чи береза …

У сонячний день осіннє листя буквально світиться в променях! Сонце ще гріє, але повітря вже холодне, свіже та чисте. І якось незвично тихо осіннім днем ​​в лісі. Тільки чутно під ногами шурхотить.

Багряне листя осики схоже на достиглі яблука, жовте листя верби –на кораблики, а листя клена –  на золоті зірки. Блищить на сонці сріблисте павутиння, червоніють яскраві кетяги горобини. На старих великих пеньках тиснуться один до одного опеньки. У лісовому струмку вода настільки прозора, що видно кожну травинку. Гарно в осінньому лісі.

Свіже і прозоре повітря. Голубіє небо. Сонце пестить. Але ось налетів раптово вітерець, і зашумів ліс, зашепотіли берізки, заскрипіли своїми могутніми верхівками сосни.

Про що шумиш ти, осінній ліс?

Незабаром  ти спорожнієш, скинуть своє убрання дерева. І ліс шумить, прощаючись з осінню, готуючись до холодної і сніжної зими.

Бібліотекар Юлія Сидоренко на дитячому абонементі створила осінні букети з строкатого жовто-червоного листя дерев і красивих зелених гілок сосни. Неповторна атмосфера казкового, чарівного, свіжого лісу наповнила бібліотеку.



Як різноманітно й мудро влаштована природа. Почуваєшся її частинкою і відчуваєш стан глибокої внутрішньої гармонії. Дивишся по сторонах та усвідомлюєш, що життя прекрасне. І приходить розуміння, що цінна кожна мить, кожен прожитий день має сенс.

 

Осінь – пора поетів та романтиків! То коли ж насолоджуватися красивими римованими рядками, як не восени? 

 

Наталя Забіла

ЖОВТЕНЬ

Подивись: на видноколі
мов змінилися ліси.
Хто це їх у жовтий колір
так барвисто покрасив?

Ось край річки жовті клени
і берези золоті.
Лиш ялиночки зелені
залишились в самоті.

І пишаються дерева
золотим своїм вбранням.
– Це якийсь маляр, напевно,
догодити хоче нам.

А маляр цей –
           місяць Жовтень –
у відерцях чарівних
жовту фарбу перебовтав
і розбризкує по них.

 

 

Ліна Костенко

 

Березовий листочок

Іще не сніг і навіть ще не іній,
Ще чути в полі голос череди.
Здригнувся заєць — ліс такий осінній,
Куди не ступиш, все щось шарудить!
Чи, може, це спинається грибочок?
Чи, може, це скрадається хижак?
То пролетить березовий листочок,
То пробіжить невидимий їжак…

 

Галина Шевчук

 

ЛІСОМ ОСІНЬ ПОХОДИЛА

Лісом осінь походила —
Все навкруг позолотила.
Залишила лиш ялинку
Їжачкові на хатинку.