Бібліопростори

 

#Звичаї та традиції. Літні християнські свята українців

                                Трійця освячує зілля

   На 50-й та 51-й дні після Великодня християни відзначають П’ятидесятницю, або ж Зіслання Святого Духа і Пресвятої Трійці. Це так звані Зелені свята. За давнім звичаєм їх відзначають три дні поспіль.

Тиждень перед Трійцею називали Зеленим, Клечальним, Русальним.

Тоді дівчата зранку готували пироги та яєчню, плели вінки, до котрих неодмінно додавали полин (оберіг від лихих сил) ; потім ішли до лісу, де частувалися під березами. Повертаючись додому, кожна юнка звивала вінок на березі чи колосках хлібних злаків. А на Трійцю перевіряли їх на «свіжість» і визначали кому скільки судилося жити.

Зелений четвер перед Трійцею вважався Русалчиним Великоднем. Існувала пересторога: цього дня краще не купатися у водоймах, бо станеш жертвою русалок…

   Клечальної суботи дівчата, молодиці, діти зранку йшли збирати для троїцьких букетів (у них переважали лікарські рослини ); заготовляли лепеху і гілки листяних дерев, якими прикрашали хату, господарські споруди, подвір’я, криницю, навіть пліт та ворота.

   А недільного ранку святково одягнуті люди вирушали до церкви на Богослужіння, де освячували зело. Дівчата очепурили голови вінками з квітів. Після обіду молодь збиралася на майдані біля храму. Там була заздалегідь вкопана у землю висока паля, прикрашена гіллям із липи, клена, дуба, берези. Навколо неї водили хороводи, співали троїцьких пісень.

   Зелені свята – це ще й час поминання померлих. Тож належало відвідувати могили, молитись за душі тих, що відійшли у засвіти.