Бібліопростори

Він не жив, він горів (Пам’яті Олександра Марченка)

Словами вірша «Молитва» Володимира Дідківського із збірки «Любов і слово» розпочалася година пам’яті «Він не жив, він горів!», присвячена Олександру Марченку – великому українцю, свободівцю, екс-нардепу, патріоту, підприємцю, старшині 72-ї ОМБР імені Чорних Запорожців, який загинув, захищаючи Київщину від російських окупантів.

14 січня йому виповнилося б 61 р1к.

Учасниками заходу стали членкині клубу «Пролісок». Фахівчині книгозбірні №3 детально познайомили присутніх з біографією героя. Він – уродженець Вінницької області, але мешкав у Білій Церкві, яку любив не менш за свою малу батьківщину. Власне, у Білій Церкві неодноразово обирався депутатом міської ради. У 2014 році був обраний народним депутатом України 8 скликання від ВО «Свобода» у виборчому окрузі №90 Київської області. Але, насамперед, його знали не тільки як політичного діяча, а й як великого патріота, мецената, волонтера, підприємця. З початку не проголошеної війни на Донбасі Марченко пішов захищати східні кордони від бойовиків. Після поранення у серпні 2014 року як міг допомагав нашим військовим на фронті вже у якості волонтера. 24 лютого, коли прийшло усвідомлення, що Батьківщина в небезпеці, знову вирішив битися з ворогом. Але, цього разу ворожа сила скоїла непоправне – ще один Герой віддав своє життя за свободу та незалежність України.

Аби зберегти для нащадків, не забути відважних, справжніх людей – щире золото нації, вдячна громада вирішила увічнити його ім’я. Рішенням депутатів міської ради від 22 липня 2022 року перейменували вулицю 1-шу Чайковського на вулицю Олександра Марченка.

Дуже багато білоцерківців згадують його з повагою. А це найкраще, що може лишити по собі людина.

 Завершився захід хвилиною мовчання.