20 листопада – Всесвітній день дитини. В 1959 році Генеральна Асамблея ООН проголосила «Декларацію прав дитини». 20 листопада 1989 року була прийнята  «Конвенція про права дитини».

До цієї дати працівники бібліотеки 

підготували актуальну розмову «Всі ми родом із дитинства». 

На неї завіталиучні 5-Б класу БЗШ№15 (класний керівник Світлана Полінога). Школярі ознайомилися з основними правами дітей, що захищають дитинство. Їх необхідно знати і вміти використовувати. Діти говорили не тільки про свої права, а ще й наголосили, що без обов'язків немає прав.

Юних читайликів зацікавила розповідь про дитячі роки знаменитих людей:

В. Нестайка, К. Білокур, Б. Гейтса, які вперто крокували до своєї дитячої мрії і в дорослому житті досягли вершин. Доповненням розмови стала книжкова виставка та огляд літератури.

Приємною несподіванкою для гостей стала виставка-інсталяція «А чи знаєш ти , який сьогодні день?», на якій Дідусі Морози зібралися на чаювання з нагоди свого Дня народження. Кожна дитина отримала в подаруночок маленького Морозика.

Читати далі »

17 листопада з короваєм наша книгозбірня зустрічала чудовий співочий колектив клубу «Чарівна мить» Академії пенсіонерів. 

Він для користувачів бібліотеки підготував цікаву концертну програму, присвячену визволенню Білої Церкви від нацистських окупантів.

Звучали фронтові пісні, декламувалися вірші. Щемно, від усієї душі, ведуча розповідала про окупацію Білої Церкви, про героїв, іменами яких названі вулиці рідного міста.

Зі сльозами на очах всі присутні аплодували сивочолим самодіяльним артистам. Бойових сто грамів не було, а ось духм'яний чай із різнотрав’я зігрів душу артистам і глядачам!

Читати далі »

 

Цікаве свято - «Всесвітній день ґудзиків», відзначається щорічно 16-го листопада. Воно було засноване американською організацією National Button Society, започаткованою в 1938-му році.

Деякі з нас іноді навіть не помічають на скільки важливий для нас цей елемент одягу, адже без нього було б все набагато складніше. Найдавніші ґудзики або предмети, схожі на сучасні ґудзики, використовувалися далеко не для того, для чого ми використовуємо їх зараз - виключно як прикраси, а не для застібання. Для застібання брали зав’язки, шнурівки, вироби з рослин і кісток тварин, в якості шпильок. Гудзик був своєрідним предметом розкоші, що виконував не тільки декоративні функції, але й ніс цілком певне інформаційне значення.

Завдяки старанню майстерних умільців у світовій практиці такий виріб, як ґудзик, давно став предметом колекціонування, а деякі унікальні екземпляри навіть музейними експонатами. Досить великі зібрання ґудзиків найрізноманітніших зразків є у музеях Швеції, США, Польщі та Чехії. Одна з найбільших приватних колекцій, вважають, належить американцю Стівенсу, що проживає в містечку Бішопвіль (штат Південна Кароліна). Свою колекцію він почав збирати ще в 1983-му році. За іншими даними, найзначнішу колекцію ґудзиків у світі (близько 100000 примірників) зібрали в іншому американському місті - Нью-Джерсі. У Швеції основу колекції застібок в Стокгольмському музеї склав переданий одним з місцевих церковних пасторів у подарунок набір з більш 40000 одиниць ґудзиків.

У кожному домі упродовж років накопичується багато речей. Ніби й непотрібні, але викинути шкода. Ми підготували маленьку підбірку журналів, які допоможуть зробити вишуканий подарунок для когось із родини або друзів на свято. І, головне, що зробити це досить просто. Потрібні лише уважність, старанність та… старі ґудзики. Завітайте до нашої читальної зали, ми допоможемо вам у виборі ідеї, або ж, за вашим бажанням, проведемо майстер-клас.

Читати далі »

Зберігаючи традиції працівники бібліотеки-філії№3 шукають нові сучасні форми роботи для урізноманітнення, вдосконалення своєї діяльності. Такий творчий підхід сприяє зацікавленню наявних користувачів і залученню до книгозбірні нових відвідувачів.

14 листопада для юних книголюбів, учнів 8-Б класу БЗШ№15, відбувся цікавий захід – відкритий мікрофон «Читаючи Франка» (2016 рік - рік І.Франка в Україні). Школярі вголос читали ліричні твори Івана Яковича зі збірки «Зів’яле листя». 

Бібліотекарі розповіли історію написання цієї ліричної драми. Вона складається з трьох циклів – "жмутків". Усі вірші трьох "жмутків" поєднуються однією ідеєю глибокого, але нерозділеного і нещасливого кохання.

Учні натхненно читали вірші, із задоволенням слухали працівників бібліотеки та свого викладача української мови та літератури Ольгу Іванівну Яременко, а також ліричні твори, які покладені на музику «Чого являєшся мені…», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…».

Гарні враження від прочитаного і почутого 

залишилися у тих, у кого серце молоде і неспокійне!

Читати далі »

Катерина ІІ, прагнучи уніфікації державного управління, у 1764р. після звернення Кирила Розумовського з проханням запровадження спадкового гетьманства в Україні та розширення його прав, викликала гетьмана в Петербург і примусила подати рапорт у відставку.

10 листопада 1764р. імператриця видала указ про ліквідацію інституту гетьманства в Україні. Уся повнота влади зосередилася в руках президента Другої Малоросійської колегії генерал-губернатора Петра Румянцева. Було взято жорсткий курс на централізацію та русифікацію України.

Про цю подію шанувальники української 

історичної книги можуть прочитати:

   

   

   

Читати далі »

Причасти мене розмовою
Українською мовою.
Зачаруй мене славнозвісною
Українською піснею.

День української писемності та мови відзначають 9 листопада. За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Саме сьогодні, на свято української мови «Там, де звучить рідна мова, живе український народ» завітали небайдужі читачі нашої книгозбірні.

Бібліотекарі зачитали дати в скорботному календарі української мови.

«Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирають мову…»

                                Ліна Костенко

Декламували поетичні рядки, присвячені українській мові.

Мово моя українська –

Батьківська, материнська,

Я тебе знаю не вивчену –

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів прикликану,

Не з словників насмикану.

                               В.Бичко

Звернули увагу на багатющі можливості нашої мови, зачитавши текст, кожне слово якого починається з літери «Б» та додаючи ніжних, пестливих форм до вибраних слів.

Ой яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

                                    О.Підсуха

Придумували епітети до слова "рідна мова"

Ніжна, мила, світанкова,

Ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвінкотюча,

Дивна, радісна, співуча,

Лагідна, жива, казкова,

Красна, чарівна, шовкова.

Найдорожча, добра, власна,

Солов’їна, барвінкова –

Українська рідна мова!

Обговорили питання мовної політики деяких телеканалів.

Хоч дивно це, але мене питають,
Чому по-нашому завжди я розмовляю.
І всім таким я мусив одвічати,
Що не люблю нічого позичати,
Ні перед ким схилятись не бажаю,
Що мову я свою чудову маю.
І головне – це мова, мислю я,
Моїх батьків, мого народу і моя.

В.Сосюрченко

Цікавим для присутніх стало пояснення діалектів різних регіонів України.

Спитай себе, дитино, хто ти є,

І в серці обізветься рідна мова…

                                 Д.Павличко

Але найбільше всім сподобався мовний експрес-екзамен.

Не  бійтесь  заглядати  у  словник:
Це  пишний  яр,  а  не  сумне  провалля;
Збирайте,  як  розумний  садівник,
Достиглий  овоч  у  Грінченка  й  Даля,
Не  майте  гніву  до  моїх  порад
І  не  лінуйтесь  доглядать  свій  сад.

                                      М.Рильський

Книжкова виставка «До мови доторкнемось серцем» та викладка для дітей «Наша мова калинова» ознайомили з літературою по темі.

Інсталяція з цитатами відомих українців про мову прикрасила абонемент.

Чи живеш біля моря синього,

Чи в степу, чи обіч гори,

Ти не будь малоросом, сину мій,

Українською говори!

В.Бондаренко

Читати далі »

Так радить людям відомий український мовознавець, педагог, лінгвіст, теле- і радіоведучий, доцент Київського університету ім.Б.Грінченка Олександр Авраменко. З його уроками допитливий читач може познайомитися  не тільки у віртуальному світі, а й на шпальтах газети «Порадниця», яку передплачує наша книгозбірня. 

У рубриці «Уроки української від Олександра Авраменка», яку започаткувало видання з 8 вересня цього року, друкується матеріал з нового посібника мовознавця «100 експрес-уроків української», яку видавництво «Книгоглав» випустило у кінці жовтня. Талановита львівська художниця Наталя Гайда проілюструвала кожен урок, що містить буквально кілька речень, великими малюнками. 

Дорогий папір, зручний кишеньковий формат, книжку можна взяти з собою куди завгодно. «Упевнений, що і діти, і дорослі із задоволенням читатимуть таке видання. Маємо робити українське конкурентоспроможним, сучасним. Мені дуже хочеться мотивувати людей, особливо молодих, любити, поважати свою мову», – говорить Олександр Авраменко.

Нагадуємо, що 9 листопада відбудеться щорічний Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.

Об 11 годині на Першому каналі Українського радіо почнеться годинна радіопрограма, присвячена акції: йтиметься про історію радіодиктанту, його учасників, умови написання, а об 11:30 прозвучить власне текст. Диктуватиме доцент Київського університету ім. Б.Грінченка Олександр Авраменко.

«Приєднуйтеся! Ми не перевіряємо грамотність, а єднаємося навколо мови!» – закликають організатори події.

Читати далі »

До 960-річчя від дня народження Нестора Літописця

День української писемності та мови було встановлено Указом Президента України в 1997 році і відзначається щороку 9 листопада на честь українського літописця преподобного Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Агіограф і літописець. Основоположник давньоруської історіографії, перший вітчизняний історик, видатний письменник, мислитель, вчений, чернець Києво-Печерського монастиря. 

Народився 1056 року в Києві. Чернецтво прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона. Нестор був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. 

Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст. В цих працях Нестор, утверджуючи християнські ідеали, сприяв поширенню культу перших християнських святих на Русі. 

Всесвітню славу Нестору принесла його участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Нікона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. 

Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ». Її написання, безперечно, було справою життя Нестора. Патріот Руської землі Нестор обстоював її політичну єдність, виступав проти міжкнязівських чвар. Історію Русі розглядав як частину історії людства. 

Завдяки державницькому підходу до розуміння історії та сучасності, широті світогляду й літературному обдаруванню Нестора «Повість минулих літ», як зазначав академік Д.Ліхачов, є не просто зібранням фактів давньоруської історії і не просто історіко-публіцистичним твором, а цілісною, літературно викладеною історією Русі. У ХVІІ столітті було написано житіє Нестора (увійшло до друкованого Києво-Печерського патерика 1661 р. і «Книги житій святих» 1689–1705 Димитрія Туптала). На вшанування Нестора 1872 р. засновано історичне товариство Нестора-літописця.

 1989 р. у Києві встановлено пам’ятник (скульптор Ф.Согоян). 

Образ Нестора у мармурі відобразив скульптор М. М. Антокольський.

Читати далі »