Історію України неможливо уявити без козаччини. Кожен з нас повинен берегти пам’ять про героїчне минуле свого народу, про  людей, які декілька століть тому боролися за вільну Україну. День Українського козацтва  – свято, що відзначається 14 жовтня у день святої Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем захисника України.

Напередодні свята, 11 жовтня, до бібліотеки-філії №3 завітали учні 7-А класу Білоцерківської гімназії-початкової школи №15 на конкурсно-ігрову мозаїку «Козацькі витівки».  

Присутнім було запропоновано заглибитися у історичну подорож до часів заснування козацтва, познайомитися з їхнім устроєм життя, звичаями, законами. Діти жваво відповідали на запитання вікторини «Козацька кмітливість», ділилися своїми думками про те, яким повинен бути справжній козак, з цікавістю переглядали книги про славне військо запорізьке, розміщені на книжковій виставці «Хай живе козацька слава, хай живе козацький дух!».

Свій розум, силу, спритність, винахідливість  юні козачата показали у різноманітних конкурсах: «Майстерні художники»,

 «Козацька спритність»,

 

«Стрибки», 

«Найсильніша рука», «Поїзд».

Наші читачі змагалися у вмінні складати прислів’я в інтелектуальному конкурсі «Кмітливий козак». Розвеселив дітей конкурс «Вірите чи не вірите», у ході якого гравці спростовували або підтверджували різноманітні факти з життя козаків.

Учні довели, що вони дійсно є нащадками справжніх козаків! Козацькому роду не буде переводу!

Читати далі »

 

Справжньою панянкою бути нелегко! Та хтозна, може, зовсім скоро саме тобі доведеться навчитися усіх секретів та стати відмінницею у будь- яких справах. Заповіді справжньої панянки: вона завжди контролює емоції, знає собі ціну, гарно виглядає, доброзичлива, у неї грамотна мова і хороші манери, вона освічена і допитлива. Сподіваємося, що віртуальна виставка-спонукання «Кроки до справжньої панянки» допоможе, дасть поради і відповіді на ваші запитання. Зрештою, в деяких випадках набагато краще навчитися на чужому досвіді, ніж допускати власні помилки, бо окрім розважальної функції, підліткова література ще має велику місію – пізнавальну та розвивальну.

Книжка Кетті Кей і Клер Шипен «Код упевненості для дівчат» – динаміт, покликаний зруйнувати мури стереотипів, звільнити дівчат і допомогти їм, попри все, вірити в себе та досягати бажаного. Анотація до видання переконує, що це не просто мотиваційна книга, і з цим складно посперечатися. На відміну від багатьох подібних книжок, ця не просто надихає красивим словами та історіями в стилі «а от їй вдалося». Під обкладинкою книжки – справжній посібник із вправами, завданнями, загадками, задачками і… так, не без мотиваційних закликів і не без історій реальних дівчат, яким вдалося (або не вдалося). Але головне, що кількох годин із цією вистачить на те, щоби бодай трошечки збільшити віру в себе та набратися натхнення діяти, рухаючись у напрямку до бажаного й омріяного.

Ірина Мацко. Нотатник Мандрівниці. Подорож моєї валізи (Жовтий)

Як спланувати поїздку? Подорож – маленьке щоденне життя, вихід за межі щоденного буття і стабільності. До мандрівки треба ретельно підготуватися, щоб вона минула якомога комфортніше. Велику роль тут відіграють планування і продумування до дрібниць усіх випадків, що можуть трапитися під час поїздки. Нотатник мандрівниці “Пригоди моєї валізи” створений саме для цього. Поради – куди поїхати, як усе розпланувати, логістика подорожі, гардеробна капсула та багато інших важливих моментів – полегшать підготовку і забезпечать приємний післясмак мандрівки.

Джамія Вілсон. Відчуй свою силу
Яскрава і надихаюча, ця книжка-порадниця стане підтримкою для всіх дівчат, які перебувають на початку свого становлення, у період, коли вже не хочеться, щоб тебе вважали дитиною, у період перших протестів і заяв, перших закоханостей, пошуку своїх орієнтирів. Вона допоможе встановити свої межі, впоратись зі страхами та невпевненістю, наважитися бути собою і, можливо, навіть змінити світ. Вона навчить: вибирати себе у першу чергу: свої цілі, плани, цінності, відчувати свої емоції, піклуватись про своє фізичне та ментальне здоров’я, не боятись викликів і рухатись назустріч собі. Вона радить не мовчати, коли тебе ображають, цькують у школі і куди звернутись, коли це сталось. Розказує, як знайомитись і розпізнати справжніх друзів, як об’єднуватись у спільноти і разом втілювати корисні ініціативи. Вчить як складати свої плани та досягати мету і чому у цьому не обійтись без книжок. Зрештою, вона вчить як завжди віднаходити свою силу.

Турюн Ліан. Лише хмари танцюють з зірками
Сентиментальна і відчайдушно-ніжна історія про дівчинку, яка втратила брата і боїться втратити ще й батьків. Її маленьке життя стає сірим і наляканим, нічого більше не приносить радості, а люди довкола – геть чужі.

Хтозна, чим скінчилась би ця надто юна депресія, якби не з’явився Якуб. Дивовижний друг, який надихає жити далі. Який завжди поруч і готовий допомогти. Та чи існує він насправді? А якщо й ні, то де такого знайти?

Караванська Оксана. Стильна книжка для панянки 

Як доречно вбратися на дискотеку, весілля, до школи, з чим носити вишиванку і як використовувати правильно аксесуари? Як додати шарму своєму образу і водночас почуватися невимушено? Чи мусять кольори торбинки та взуття бути ідентичними? Чи варто зловживати косметикою, якщо ти – дівчинка-підліток? На ці та інші дівочі запитання відомий модельєр Оксана Караванська дає відповіді у своїй «Стильній книжці для панянок». А водночас розповідає про цікавинки з історії моди та кумедні епізоди власного дитинства.

Ясіновська Наталія. Любов, дідусь і помідори

Тринадцятирічна Олеся мешкає з дідусем і бабусею та живе звичайним життям підлітки: ходить до школи, проводить час зі своїми найкращими подругами Інною та Аліною, поглядає на хлопців... Аж поки в один момент усе не змінюється. На заміну її улюбленому вчителеві літератури приходить молодий студент, а дідусь дівчинки раптово захворіває. Олеся лишається наодинці зі своїми переживаннями. Аж поки новий учитель не пропонує учням вести шкільний блог, куди дівчина звіряє свої почуття. Так, крок за кроком, її життя набуває нових і зовсім неочікуваних барв.

Федеріка Маґрін, Лаура Бренлла Уроки виживання для принцес

А ти хотіла б стати принцесою? На сторінках цієї книжки ти прочитаєш історії про найвідоміших принцес  – Білосніжку, Русалоньку, Попелюшку, Рапунцель та інших казкових героїнь. Цей чарівний посібник навчить тебе як освоїтися у світі принцес та принців, успішно побувати на балу, покаже як, бува, не поцілувати не ту жабу та дати прочухана одному язикатому дзеркалу. «Уроки виживання для принцес» – книжка для маленьких панянок, дівчат-підлітків, юних леді та жінок, які не припиняють вірити у дива, магію та, звісно, принцес. Адже допоки ми віримо у казки, вони не припиняють своє існування й у нашому житті. Завдяки мудрим порадам хрещеної-феї ти дізнаєшся, як боронитися від злих відьом та королев, як розпізнати правдивих друзів і чому інколи важливо дослухатися до свого серця. І пам’ятай найголовніше: бути сучасною принцесою означає насамперед бути собою!

Читати далі »

 Є автори, твори яких з великою цікавістю читають усі діти планети Земля. Серед найулюбленіших авторів є й Кристина Нестлінгер.

Народилася письменниця 13 жовтня 1936 року, зростала в робітничому кварталі передмістя Відня.  Її батько був годинниковим майстром, а мати — вихователькою в дитячому садку.  Дівчинка навчалася в гімназії в гуманітарному класі, де на все життя полюбила літературу.   Після закінчення гімназії вивчала книжкову графіку у Віденській академії прикладного мистецтва, бо ще дитиною захоплювалась малюванням.

Коли народилися її доньки, вона повністю присвятила себе їхньому вихованню. Саме для них вигадала Фредеріку — неслухняну дівчинку з малиновим волоссям, з якою постійно траплялися різні історії.  Кристина Нестлінгер спочатку створила серію малюнків, а пізніше записала історії, що розповідала дітям. Так виникла книжка «Рудоволоса Фредеріка»,  яка була опублікована 1970 р. й одразу сподобалася читачам. За неї авторка отримала високу винагороду Європи — Літературну премію Фрідріха Бедекера.

Через чотирнадцять років після виходу в світ першої книжки  Кристину Нестлінгер було удостоєно найпрестижнішої Міжнародної премії за твори для дітей – премії імені Г.-К. Андерсена. На той час  письменниця збагатила німецьку літературу кількома десятками книжок для дітей, двадцятьма драматичними творами, трьома мальованими книжками. Це  зокрема «Діти з дитячого підземелля» (1971), «Клопоти маленького чоловічка» (1973), «Конрад, або Дитина з бляшанки» (1975, в українському перекладі повість вийшла у видавництві «Веселка» 1988року), «Пелінка і Затлаш» (1976 ), «Найкращі дитячі роки Гуго» (1983), «Олфі Обермаєр і Едіп» (1984) та інші.

Бібліотекар Юлія Сидоренко  запропонувала дітям прочитати  твори  найпопулярнішої німецької дитячої письменниці  Кристини  Нестлінгер.

1973 року Кристині Нестлінгер присуджено Німецьку премію за твори для дітей та юнацтва,  а 1979 року – Австрійську премію в галузі дитячої літератури. 2003 року її відзначено Премією пам’яті Астрід Ліндгрен.

Читати далі »

Минають дні, відлітають кудись, мов пожовтілі листочки, підхоплені вітром…  Осінь уже впевнено вступила в свої права –  зашурхотіла опалим листям, нахмурила небо, зашуміла дощами.  

  Багато хто з нас безмежно любить цю чарівну пору року. Маревом пливе ранковий туман, розчиняє сутінки, снує прядиво сріблястими павутинками, на яких завмерли крапельки вранішньої роси.  Сумно зітхають задумливі дерева, неохоче скидаючи золоте вбрання. Від  подиху вітру здригається гілля  кущів калини у передчутті холодів, які незабаром спустяться на ліс, осядуть уже на оголеному гіллі дерев, зіщулиться  пожухле листя, втративши свою принаду. І тоді оксамитова осінь неохоче покине свої володіння, поступиться плаксивій осені, яка без упину хлюпатиме на землю холодними дощами. Краплі, небесні  сльози, огорнуть холодом застиглі у смутку дерева, щоб похмурими ранками перетворюватися на заморожені краплі.

Розкішними червоними гронами обвисає горобина. А липовий лист з почорнілими гострими зубчиками наче вкритий ніжним оксамитом. Високо в небі роблять прощальне коло запізнілі ключі журавлів. Вони летять у вирій і сумно курличуть, наче ще раз нагадують, що прийшла осінь.

Бібліотекар Юлія Сидоренко на дитячому  абонементі підготувала  тематичну викладку «Надійшла пора осіння».

Найромантичнішу, найкрасивішу пору року оспівували поети та композитори, письменники та художники.

 

Володимир Сосюра

Осінь

 

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.
В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В’яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
і берізка гола мерзне за вікном.

Євген Желєзняков

Падолист

По діброві я ішов,

Їжачка в кущах знайшов.

Він  сидить і тихо плаче.

А чого це ти, їжаче?

Бо ж за мною гнався Лис,

Може б, він мене загриз.

Заховався я в кущах

Та злякався – просто жах!

Ех, їжаче! Де ж той Лис?!

Тож осінній падолист!

 

 

 

Читати далі »

 

Наші видавці почали приділяти більше уваги оформленню своїх книжок і не боятися ризикованих експериментів, а з другого боку – сьогодні ми впевнено можемо говорити про новий етап в історії української ілюстрації.

І це підтверджує творчість вітчизяних художників.

Мабуть, багатьом із нас в дитинстві книжки подобались саме за їх чудові ілюстрації. Чарівна сила художника може як прищепити любов до книжки, так і навпаки, відштовхнути. Не всім вистачає таланту, аби творити на втіху дитині та по-справжньому насолоджуватись своєю працею. Мабуть для цього самим треба бути трішки дітьми, з їх щирістю та безпосередністю. Саме слово “ілюстрація” з латинського перекладається як “освітлення”. То хто ж ті найкращі художники, які у темряві освітлюють юним читачам шлях до дитячої книги?

Ознайомитися з представниками цієї чудової професії запрошує книжкова виставка «Ті, що малюють між слів», розміщена в читальній залі бібліотеки.

Учні 3-А класу Білоцерківської гімназії-початкової школи №15  прослухали розповідь бібліотекарів про ілюстраторів дитячих книжок та з цікавістю полистали сторінки видань.

 

Читати далі »

 

 У 1996 році на конференції  у Відні Міжнародна  Комісія Яйця оголосила, що святкувати Всесвітнє «яєчне» свято будуть у другу п'ятницю жовтня. В 2021 році Всесвітній день яйця припадає на 8 жовтня.

Сьогодні бібліотекарі книгозбірні №3 для непосидючої дітвори, учнів №3-А (класовод Людмила Саранчук), 3-В (класовод Наталія Бортяна), 3-Г класів (класовод Людмила Лесик) Білоцерківської гімназії-початкової школи №15 підготували цікаву ігротеку про звичайнісіньке яйце!

Це свято всіх любителів яєць варених та жарених, омлетів, запіканок  i т.п. Без перебільшення можна стверджувати, що яйця – найпоширеніший у світі продукт харчування.

Навколо яйця існує безліч легенд. У багатьох народів це символ Всесвіту, сонця і самого життя.

Одна із версій походження Всесвіту – він народився з космічного світового яйця. Де одна половинка стала небом, друга – землею, а жовток – сонцем.

Бібліотекарі доступно донесли дітям  інформацію про його Величність Яйце. Школярики весело сміялися з байки «Круті яйця», малювали їх на асфальті, активно приймали участь у конкурсах «Покажи», «Малюнок з казки оживи».

Це свято кожного року набуває все більшої популярності. У цей поживний та славний день ми приєднуємося до привітань і поздоровлень на адресу всіх любителів цього зручного і корисного продукту.

Зі святом яйця вас!

Читати далі »

 

У рамках Всесвітнього тижня космосу фахівці книгозбірні підготували виставку-подорож «Космічна галактика» 

та відеоекскурс «Згадати все. Політ у космос».

Всесвіт завжди надзвичайно вабив людство. Його хотіли пізнати, йому присвячували свої мрії та теоретичні розробки багато талановитих особистостей. Серед них чимало й українців. Першопрохідцем у царині ракетної справи був Олександр Засядько. Про реактивний літальний апарат уперше висловив думку Микола Кибальчич. Понад сорок років трудився над теорією реактивного руху Костянтин Ціолковський, рід якого походив від гетьмана Северина Наливайка. Юрій Кондратюк (справжнє ім’я Олександр Шаргей) став автором креслення, що дозволяли здійснити політ та висадку на Місяць. А людиною, яка вперше втілила у життя мрію всього людства, став Сергій Корольов. У 1997 році першим українським космонавтом став Леонід Каденюк.

Читати далі »

 

4-10 жовтня – Всесвітній тиждень космосу. 64 роки тому, 4 жовтня 1957 року, розпочалася космічна ера в історії людства. Цього дня запущено на орбіту перший штучний супутник Землі, який літав 92 дні, зробивши 1440 обертів навколо Землі (майже 60 мільйонів кілометрів), а його радіопередавачі функціонували впродовж двох тижнів після старту. Фахівці, котрі працювали над розробкою – С.Корольов, М.Келдиш, М.Тихонравов, М.Лідоренко, В.Лапко, – спостерігало за історичним запуском із командного пункту.

Нині на різних орбітах Землі перебуває 4870 діючих космічних апаратів різного призначення, й інформація, яку вони передають, надходить до розгалуженої наземної системи. Без наземного комплексу, без тих фахівців, які забезпечують політ тут, на Землі, пілотованих і не пілотованих супутників, космічна місія нездійсненна. В Україні цю місію виконує Національний центр управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ).

Докладніше: Присяжний В. Космос починається на Землі / Володимир Присяжний // Голос України. – 2021. – 5 жовт. – С.10-11.

Читати далі »

 

5 жовтня – Всесвітній день захисту тварин.

Шановні книголюби!

У книжковий фонд бібліотеки-філії№3 за вересень надійшли три чудові цікаві книги. Саме цього дня фахівці книгозбірні акцентують на них увагу.

Галина Вдовиченко «36 і 6 котів-рятувальників»

Грася Олійко «Історія, яку розповіла Жука»

Ця книга про бездомних собачку Жуку та її братика Сіріуса. Живуть вони на заправці, прибігають поїсти у придорожню кав’ярню… Будуть ситі, якщо тітка Ганя працює. А якщо ні?.. 

Лихі люди на заправці відвезли собачат і покинули на узбіччі, називаючи їх дикими блохастими псами. 

Голодні блукали вони темним лісом, майже не відчували від морозу своїх лапок. І ось із Жукою і Сіріусом сталося диво… Про яке ви дізнаєтесь прочитавши книгу.

Жозеп Луіс Бадаль «Зелений собака»

Читати далі »

 

Ходити пішки – найпростіший спосіб оздоровити серце й судини. Саме про це йшлося на годині здоров’я «Для пішої ходьби  протипоказань немає!».

Рух – це життя! І правду говорили древні, коли вважали ходьбу важливим аспектом в житті кожної людини. За відсутності достатньої рухової активності у людини виникає відразу цілий ряд проблем зі здоров’ям. Перш за все, мова йде про гіподинамію, порушення в роботі дихальної, серцево-судинної, травної системи і опорно-рухового апарату.

Тому рух, зокрема, піша ходьба для людини важлива так, як наявність кисню в атмосфері. Якщо ж тезисно відобразити всі плюси від цього заняття, то це виглядає наступним чином:

– зміцнюється опорно-руховий апарат;

– нормалізуються обмінні процеси;

– підвищується вмісту кисню в крові;

– поліпшується циркуляція крові й лімфи;

– зміцнюється серце;

– нормалізується артеріальний тиск;

– підвищується тонус всього організму;

– знижується рівень холестерину і цукру в плазмі крові;

– стимулюється робота кишечника, печінки, органів травлення.

Також ходьба дозволяє позбутися від стресів, підвищує ефективну діяльності мозку, призводить до ладу нервову систему і сприяє виділенню ендорфінів (гормонів щастя).

Скільки потрібно ходити пішки на день

На думку лікарів, для загального зміцнення організму в день потрібно проходити по 5-6 км в середньому темпі. Це у вас займе близько 2-х годин. Однак, якщо така тривала прогулянка для вас занадто складна, тоді постарайтеся в день прогулюватися мінімум 30 хвилин. Але, якщо ви давно не ходили багато і навіть 30-ти хвилинна прогулянка для вас проблематична, то почніть із більш коротких прогулянок, поступово збільшуючи їх тривалість.

Британські медики вважають, що щодня потрібно долати не менше 10 тис. кроків. Японці дотримуються цього правила і відрізняються більш міцним здоров’ям.

Вибирайте цікаві маршрути для ходьби і тоді піші прогулянки принесуть масу задоволення і зміцнять здоров’я.

Піша ходьба: цікаві факти

-Якщо ви робите 105 кроків на хвилину, то це означає, що ви йдете зі швидкістю приблизно 1,9 км / год.

- Піша прогулянка на 1,6 км за 20 хвилин допомагає «спалити» близько 100 калорій.

- Проходячи 1,6 км за 20 хвилин, ви витрачаєте стільки ж енергії, що й при плаванні протягом 10 хвилин.

- До фізичної активності помірної інтенсивності, крім прогулянок у швидкому темпі, належать садово-городні роботи, танці, плавання, катання на велосипеді.

 

 

Читати далі »