Можливість подорожувати країнами і континентами є у кожного. І в снах, і в мріях, і в реальному світі. А ще можна мандрувати туристичними маршрутами віртуально. Аж дух перехоплює! З сьогоднішнього дня на сторінках нашого блогу ми будемо розповідати про найкрасивіші бібліотеки світу. Розпочнемо з Клементинума.

У столиці Чеської Республіки Празі знаходиться одна з найбільш приголомшливих бібліотек у світі: Бібліотека Клементінум (Clementinum). Красива будівля в стилі бароко була вперше відкрита в 1722. Колись Клементінум був відомий, як третій за величиною Єзуїтський коледж у світі.

Сьогодні бібліотека займає величезну площу в 20 000 квадратних метрів і зберігає понад 22 000 рідкісних книг. Коли Ви входите в середину - не важко зрозуміти, чому це одна з найкрасивіших бібліотек у світі. 

Дивовижні фрески покривають навіть стелю, і навіть  найдрібніша деталь інтер'єру - це мистецтво. Фрески на стелі були намальовані Яном Хібла, який зобразив алегоричні мотиви освіти і портрети єзуїтських святих - покровителів університету і знаменитих представників цього ордену.

Крім унікального інтер'єру, бібліотека по праву пишається найрідкіснішою історичною книжковою колекцією. Невелику її частину надали компанії Google для сканування, і тепер вона доступна в сервісі Google Books для ще більш численної аудиторії. Не так давно вона була визнана однією з найбільш красивих і величних бібліотек у світі!

Читати далі »

12 липня - 100 років 

від дня народження Людмили Павличенко

Завдяки фільму «Незламна» (у 

російському прокаті «Битва за 

Севастополь») ім’я й біографія жінки-снайпера Людмили 

Павличенко стали загальновідомими. Та путінські агітпромовці не втомлюються нагадувати, що йдеться, мовляв, не про українку, а етнічну росіянку Бєлову, яка отримала «хохляцьке» прізвище у результаті невдалого заміжжя. 

Однак не забуваймо, що Людмила Павличенко родом із Білої Церкви, у передвоєнні роки жила і навчалась у Києві, а на фронт пішла з Одеси. Туди випускницю IV курсу історичного факультету Київського університету відрядили збирати матеріали для дипломної роботи.

До речі, на поштовій листівці із зображенням легендарної жінки-снайпера, видрукуваній 1943 року в Москві у видавництві літератури іноземними мовами, в англійськомовній текстівці пояснюється, що молодший лейтенант Людмила Павличенко — «вірна і героїчна донька українського народу».

Отож хоч як кортить нинішнім інтерпретаторам подій 75-річної давності натягнути історію на власний копил, під час турне США і Канадою наша землячка представляла і СРСР, і Україну.

Це цілком закономірно. Адже самоідентифікація кожного з нас визначається не лише етнічною належністю, що вже довели мільйони російськомовних та російських за походженням патріотів України, які в нинішньому протистоянні путінській агресії не зрадили рідну землю.

Зате цинічним виявом неповаги до справжнього героя стали домисли про нібито приписані Людмилі Павличенко перемоги. Мовляв, не могла дівчина-снайпер буквально за рік перебування на фронті вбити аж 309 ворогів, бо це було не під силу навіть чоловікам. Зокрема герой Сталінграда Василь Зайцев мав на своєму рахунку лише 255 знищених гітлерівців, а в супутника Павличенко по заокеанському вояжу Героя Радянського Союзу Володимира Пчелинцева на час поїздки до США було 152 перемоги.

Натомість жінку — старшого сержанта, яка мала набагато вищі результати, 24 квітня 1942 року відзначили всього-на-всього медаллю «За бойові заслуги». Лише в липні, коли поранену Павличенко вже евакуювали із Севастополя, її нагородили орденом Леніна. Звання Героя вона отримала аж у жовтні 1943 року після повернення зі США.

А найрезультативніший снайпер Другої світової війни Михайло Сурков, на бойовому рахунку якого 702 перемоги, не став Героєм Радянського Союзу. Всі його відзнаки — орден Леніна, Червоної зірки та медаль «За відвагу», тимчасом як штабники хизувалися справжніми «іконостасами» бойових нагород.

Стосовно підозріло великої кількості перемог Павличенко не варто забувати, що Одесу в 1941 році захищали від румунської армії, боєздатність якої була на порядок гірша, ніж гітлерівської. До речі, фін Сімо Хяюхя буквально за три з половиною місяці боїв радянсько-фінської війни 1939—1940 років знищив із снайперської гвинтівки 542 червоноармійців та їхніх командирів, що ніхто не ставить під сумнів.

Єдине, чого не заперечують нині в Росії, — що буквально за рік перебування на фронті Людмилу Павличенко було чотири рази контужено і тричі поранено. На відміну від псевдоісторичних агіток про «неперевершених німецьких снайперів», їх насправді фактично не було, а тому зазвичай у відповідь на влучний постріл ворог відкривав ураганний мінометно-артилерійський вогонь.

До цієї ювілейної дати у читальній залі нашої книгозбірні була розгорнута виставка "Незламна. Людмила Павличенко"

Читати далі »

Шановні читачі!

Сьогодні Всесвітній день шоколаду.

Пропонуємо вашій увазі віртуальний

книжковий огляд

«Шоколад у художній літературі»

                                Шоколад може вилікувати навіть розбите серце

Арру-Виньо, Ж.-Ф. Шоколадные каникулы / Жан-Филипп Арру-Виньо. – М., 2014. – 198с.

Книга французького письменника Жан-Філіппа Арру-Віньо про те, як проходить літо у багатодітній родині. У ній багато кумедних діалогів, подій, які відбувалися насправді у сім’ї автора.

Гербіш, Н. Теплі історії до шоколаду / Надійка Гербіш. - К., 2014. - 144 с.

Ця книжка — збірник добрих, теплих, шоколадних, цілющих слів. Тут містяться історії про різних людей, життя, любов, слова, дружбу, смуток, пошуки, усміх, подорожі, домашню випічку, міста, кутові будинки, про велосипеди, кіно й картини, про музику, лікарні, студентів, книжки, про неосвітлені вулиці й старі листи, маленькі дрібниці й великі зміни.

Грант, Т. Горячий шоколад / Терри Грант. – М., 2009. – 264с.

Маленька кондитерська, в яку випадково завітав відомий шоколатьє Ренато Вітеллі, називається дивно  - «Теплий вечір»… Власник магазинчика помітив, що теплими літніми вечорами люди залюбки відвідують його крихітний шоколадний рай. І цей райський «Теплий вечір» зводить відомого шоколатьє зі скромною дівчиною-продавчинею, яка подарує йому палке кохання.

Дал, Р. Чарлі і шоколадна фабрика / Роальд Дал. – К., 2011. – 240с.

Найпопулярніша книга Роальда Дала. Жив собі бідний хлопчик, якому раз на рік – на його день народження, дарували єдиний дарунок – маленький шоколадний батончик. Але хлопчик мав добре серце, і тому з ним трапляється неймовірна пригода, яка не залишить байдужими ні дітей, ні дорослих. Можливо, це найзворушливіша повість нашого часу. «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» стверджує, що «Чарлі й шоколадна фабрика» – одна з тих справжніх і захоплюючих книжок, які необхідно прочитати кожній дитині.

Дочинець, М. Хліб і шоколад / Мирослав Дочинець. – Мукачево, 2011. – 300с.

Перед нами – "легка" і "світла" проза. Мирослав Дочинець має свій стиль письма, за яким проглядається витончений художній смак, відчуття форми, композиційної самодостатньої творів. Особливе місце відведено жінці. Героїні "заново" створюють мужчин, у яких закохані, причому кохання двох не припиняється і в потойбіччі. Автор не грає в містику, він оновлює міф кохання.

Иванова, Ю. Шоколадно-аппетитная история / Юлия Иванова. – М., 2014. – 24с.

Герої цієї історії – і коренні мешканці Південної Америки, і іспанські мореплавці, які вперше привезли какао-боби в Європу, і представники іспанського, французького і російського панства. Книга розповідає про те, як на протязі століть у різних країнах відкривали для себе рецепти приготування улюблених ласощів.

Кетро, М. Горький шоколад. Книга утешений / Марта Кетро. – М., 2009. – 128с.

Ця книга знадобиться тим, хто засмучений. Не шукайте в ній сюжетну лінію, перед вами осколки дзеркала, в яких відображається мінливе обличчя кохання. Вдивляючись у нього, ви зрозумієте, що не одинокі в своїх почуттях. І що все проходить.

Лукашова, А. Шоколадные стихи / Анна Лукашова. – М., 2013. – 32с.

У цій книзі все в шоколаді, і не тільки цукерки, зефір і фрукти, але й діти, і, навіть, їх батьки. Тут багато печива, джему, рогаликів та інших солодощів, від яких стає радісно на душі. А як відомо, радощів багато не буває.

Молчанова, И. Гламур в шоколаде / Ирина Молчанова. – М., 2008. – 224с.

Уяви – ти найпопулярніша дівчина в школі. Але одного разу з’ясовується, що насправді ти не подобаєшся ні-ко-му. Така новина зіпсує життя кому завгодно! Але тільки не справжній королеві…

Роньшин, В. Тайна зефира в шоколаде / Валерий Роньшин. – М., 2002. – 272с.

У книзі дві захопливі повісті про сміливу та винахідливу Ємму Мухіну. Вона виходить живою з самих небезпечних ситуацій і немає нічого, що може поставити дівчинку у глухий кут.

Флоранд, Л. Француженки не крадут шоколад / Лора Флоранд. – М., 2015. – 360с.

«Француженки не крадуть шоколад» - це роман про американку Кейд Корі, яка працювала над виготовленням шоколаду з дитинства. Вона успадкувала сімейну імперію «Шоколад Корі», але не володіла натхненням для створення вишуканих ласощів. За ним і французькими рецептами вона і поїхала в Париж до знаменитого шоколатьє Сильвано Маркизу.

Харрис, Дж. Шоколад / Джоанн Харрис. - М., 2011. - 300 с.

Спокій маленького французького містечка порушений приїздом Віанн та її доньки. Молода жінка відкриває свій шоколадний магазин. Якимось дивним чином вона дізнається про потаємні бажання мешканців містечка і пропонує кожному саме ті шоколадні ласощі, які примушують його знову відчути смак до життя. 

Ягелло, Й. Шоколад із чілі / Йоанна Ягелло. – Л., 2013. – 288с.

«Шоколад із чилі» продовжує історію Лінки Барської, тепер уже учениці омріяного нею мистецького ліцею. Проблеми підлітків: нагальна потреба в грошах, які треба сплатити за навчання, непрості стосунки з коханим Адріаном і зведеною сестрою Касею, спроби розібратися у своїх почуттях і можливостях – усе це авторка описує без загравань з молодим читачем, називаючи речі своїми іменами і присмачуючи свою розповідь тонким гумором і подекуди іронією. Героїня розуміє, що життя не завжди солодке, а кохання не мусить нагадувати молочний шоколад. Воно швидше схоже на шоколад із чилі…

ПРИЄМНОГО ЧИТАННЯ!

Читати далі »