Атомна весна України

26 квітня 1986 року, о першій годині 23-й хвилині, на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. Реактор було зруйновано. Почалися неконтрольовані ядерні і хімічні реакції. Із зони забруднення евакуювали майже 200 тисяч людей.

Зупинити активне виверження радіоактивних речовин вдалося наприкінці травня того року. Залучили ресурси з усього Радянського Союзу. Протягом першого року участь у ліквідації наслідків аварії взяли 240 тисяч людей. Загалом – майже 600 тисяч.

Українська нація з гордістю та шаною згадуює героїчний подвиг ліквідаторів аварії на ЧАЕС, наших співвітчизників, які першими вступили в нерівний двобій із цією жорстокою зброєю, яка здатна вмить буквально випалити усе живе… Певна необізнаність та непоінформованість ліквідаторів про катастрофічні наслідки радіаційного випромінювання для людського здоров`я стали фатальними для багатьох з них… Але це не зупинило наших військових, медиків, правоохоронців першими прийняти на себе цей страшний вогонь небезпеки…іноді – ціною власного життя.

   

Дякуємо за подвиг, і вічна пам`ять героям, що віддали своє життя у боротьбі з цією техногенною катастрофою!

І пам`ятаймо, що людське життя – безцінне, і будь-які експерименти та наукові впровадження перш за все мають бути безпечними для людства, для нашого майбутнього, для життя на планеті Земля.

 

Цей дощ – як душ … Цей дощ – як душ…

Цей день такий ласкавий.

Сади цвітуть. В березах бродить сік.

Це солов’їна опера, Ла Скала!

Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

Тут по дворах стоїть бузкова повінь.

Тут ті бузки проламують тини.

Тут щука йде, немов підводний човен, і прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ґанки.

Жив–був народ над Прип’яттю – і зник.

В Рудому лісі виросли поганки, і ходить Смерть, єдиний тут грибник…

Ліна Костенко,  2019