Чари барвінкові Дмитра Білоуса

24 квітня  1920 року у селі  Курмани Недригайлівського району  на Сумщині народився  український поет,перекладач Дмитро Білоус.

Як згадував сам Дмитро Григорович, «сімейка в мого батька була, як у того Омелечка, про якого в народній пісні співається… Було нас одинадцятеро дітей. Я був десятою дитиною, якраз „лялькою в колисці“, коли старші вже парубкували й дівували».

Діти звикли ділити між собою радощі і біди. Виростали в  атмосфері чуйності і доброти.

Уже в зрілому творчому і життєвому віці письменник починає писати для дітей і досягає неабияких успіхів. Його книжечки «Пташині голоси», «Упертий Гриць», «Про чотириногих, рогатих і безрогих», «Лікарня в зоопарку», «Турботливі друзі», «Сад на Лисій горі», «Веселий Кут», «Гриць Гачок» залюбки читала і читає наша дітвора. Бо в них є конкретні життєві ситуації — цікаві, повчальні, кумедні.

Поет цікавився літературою про життя птахів, відкрив для себе і читачів багато цікавого. Наприклад , така цікавинка: іволга відлітає з  нашого краю аж на Мадагаскар, де столиця Антананаріву. Ось як уявляється йому розмова перелітніх птахів у поемі «Сад на лисій горі»:

Крук до Іволги: Кар-р! Кар!

Ти куди ? В Мадагаскар?! –

І вона йому уривком співу:

Ан- та-на- на- рі-і-і- ву!

Такі рядки в поета могли  народитися тільки від великої любові до рідної говірки, усної творчості народу.

А вершиною дитячої поезії Д. Білоуса стала збірка «Диво калинове», удостоєна Національної премії імені Т. Г. Шевченка, та її своєрідне продовження — збірка «Чари барвінкові».

 Тож нехай вам, юні читачі,  з дитячих літ западе в душу неповторний світ поезії Дмитра Білоуса.