Тарас Шевченко - один із класиків світової літератури. Його гуманізм, геніальні народні образи роблять його зрозумілим і близьким для людей різних націй, хоча він є поетом України. Образ Шевченкового поетичного генія не може бути переоцінений. «Вражаюча музика його української поезії», як писала Войнич, досягла найвищого рівня ліричної поезії, яку могла би створити людина. Саме тому сотні спроб перекладу Шевченка були зроблені практично на всі основні мови світу. Англійська мова, якою зараз говорять і яку розуміють на всіх континентах, представила Шевченка для світової читацької громади найбільше. 

     В американську, канадську і англійську літературу творчість Т.Г.Шевченка входить паралельно. Дотепер над донесенням Шевченкового слова до англомовного читача працювало понад 80 перекладачів. Майже всі поезії Шевченка відтворюють англійською мовою. Багато з них мають по декілька інтерпретацій. Зокрема, «Садок вишневий коло хати» - одинадцять, а «Заповіт» - двадцять.

     Першу спробу представити Шевченка англомовному світові зробив 130 років тому Андрій Онуфрійович Гончаренко. Він був уродженим лінгвістом, був обізнаний зі світовою історією та архітектурою. Крім епізодичних публікацій, які з’явилися раніше, треба відмітити 1 вересня 1868р., коли у «Віснику Аллеки» Гончаренко почав подавати в оригіналі уривки Шевченкових творів.

     Глибокий аналіз і докладну інформацію про Шевченка знаходимо в працях Вільяма Ричарда Морфіла. Це відомий англійський славіст, професор Оксфордського університету. Уперше про поета він писав у 1876р.. Морфіл намагається перекладати Шевченка. Зокрема, серед перших спроб перекладу був «Заповіт». Переклад сумлінний, але не дуже поетичний. Треба визнати, що при всій шанобі до українського поета, при всій симпатії до нього як борця проти кріпацтва, Морфіл був далекий від розуміння Шевченка.

 На початку ХХ століття серед перекладачів Шевченка англійською мовою виділяється Етель Ліліан Войнич – англійська письменниця і композитор, автор славнозвісного роману «Овід» («Ґедзь», «TheGadfly»). Вона намагалася і небезуспішно передати дух оригіналу, не забуваючи про деталі.   Тільки після 20 років наполегливої праці вона опублікувала у власному перекладі 156 Шевченкових рядків. Кращі серед перекладів – «Заповіт» (найдосконаліша з усіх дотепер відомих англомовних інтерпретацій), «Зоре моя вечірняя», «Мені однаково чи буду…». Безмежна щирість проривається крізь переклад. 

                              Icarenolongerifthechild

Shall pray for me, or pass me by.

One only thing I cannot bear:

To know my land, that was beguiled

Into a death – trap with a lie,

Trampled and ruined and defiled…

Ah, but I care, dear God; I care!

Мені однаково, чи буде

Той син молитися, чи ні…

Та не однаково мені,

Як Україну злії люди

Присплять лукавії в огні

Її обкраденною, збудять…

Ох, не однаково мені!

     Е.Войнич зберегла багатство змісту і своєрідність стилю першотворів, приміром перенесення, повтори, мелодійність внутрішніх рим, риторичні звертання. До збірки перекладів Войнич написала передмову. Однак тут відчувається недостатня поінформованість і помилкові твердження, плутанина у датуванні творів.

     В Англії відомою поетесою є Віра Річ, яка в 1960-69 роках опублікувала переклади 51 твору Шевченка, серед них – 9 поем. Її переклади вважаються найбільш поетичними та близькими по духу і розумінню поезії оригіналів творів. В. Річ познайомила  англійських читачів з найбільшою кількістю творів Шевченка у власному поданні.

     На популяризацію Шевченкового імені в англомовному світі величезний, плідний вплив мала українська еміграція.

     Масова еміграція – це завжди трагедія для народу. Але у даному випадку історія сприяла зростанню англомовної Шевченкіани. Під впливом українських поселенцівШевченковою поезією зацікавлюється багато людей.

     У 1933р. опублікував свої англомовні переклади канадський  український поет Онуфрій Івах. Маючи лише 9 років, виїхав з батьками до Канади. Отже, як особистість і поет, він сформувався вже там. Але й роки дитинства на Україні закарбувалися в його свідомості. Переклади Іваха цілісні, у них добре відтворено мелодику оригіналу, відчувається виразне бачення Шевченкових образів. Звучить «Ой, одна я, одна…»:

Above the dirty sky; below the sleepy sea;

And yonder stretching far away

Along the shore, in a drunk way

The rushes droop without a wind.

І небо невмите, і заспані хвилі;

І понад берегом геть – геть –

Неначе п’яний очерет

                                      Без вітру гнеться.

     Серед Шевченкових перекладачів на помітному місці є представник української трудової еміграції Іван Федорович Вив’юрський, відомий під іменем Джон Вір. Народився в сім’ї лісорубів з с. Ценява нашої області. Через короткий час після приїзду батьків до Канади. З батьківської хати він виніс глибоку любов до України і з молодих років писав вірші українською і англійською мовами. Джон Вір багато працював, щоб донести в світ слово Шевченка англійською. Він перекладав 29 віршованих творів (4180 рядків). Багато з них перекладено вперше.

     Сприймаємо по-англійськи зворушливий словесний живопис України і відчуваємо, що Джон Вір осягнув майстерність Шевченка – лірика та зумів передати хоча б частково усю гаму емоційних тонів оригіналів.

The mighty Dnieper roars and bellows,

The wind in anger howls and raves,

Down to the ground it bends the willows,

And mountain – high lifts up the waves.

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завіва,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

     Ще одне підтвердження того, що Джон Вір надзвичайно точно передає мелодійність Кобзаревого слова, свідчить і вдалі переклад поеми «Сон».

     Окремо треба сказати про переклад «Заповіту». До цієї поезії зверталося багато перекладачів, і всі вони відзначали, що надзвичайно важко його зробити.           Найточніше його здійснив Джон Вір, який досить чітко відтворив складну поліфонію почуттів-закликів, зберігши мужній тон викладу. Ще одним популярним перекладом Віра є «Кавказ».

      Твори великого поета опубліковувалися не тільки окремо, але й у збірках з коментарями видавців, редакторів чи відомих на той час людей. У Берліні у 1929 році Дмитро Дорошенко підготував буклет німецькою мовою про Шевченка, який потім був перекладений на англійську: TarasShevchenko: TheNationalPoetoftheUkraine(1936), TarasShevchenko: BardofUkraine(1946). У післявоєнній Північній Америці у видавничому домі Миколи Денисюка у Чикаго відбулось перевидання Варшавського друку 14 томів творів Шевченка (1959-63). 13-ий том був присвячений Шевченковому життю і містив вибрані статті П.Куліша, І.Франка, М.Грушевського, В.Шкурата, С.Єфремова та інших про поета. У 1961 році вийшла книга Василя Барки про Шевченка «Правда Кобзаря». У 1964 році Лука Луців видав книгу «Співець української слави і волі» з перекладом статей про поета та Шевченковими віршами. 16 років потому Джордж Нестор Лукій укомплектував і видав важливу колекцію творів англійською мовою «Шевченко і критики» («ShevchenkoandtheCritics»).

     Нове видання перекладів Шевченка було опубліковано в Північній Америці у 1980-х роках. Джордж Грабовіц у книзі «ThePoetasMythmaker» показав зв’язки поезії Шевченка з його поглядами. Продовжив його роботу Леонід Плющ (1986).

   

     


Шевченко вніс величезний вклад не тільки в українську літературу, живопис, але й в скарбницю світової літератури. Це – геній українського народу, всесвітньо відома особа, який мав великий вплив на творчість видатних письменників і поетів. 

Заповіт

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу…отойді я

І лани, і гори –

Все покину і полину

До самого Бога.

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

І мене в сім’ївеликій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

My Testament

Translated by John Weir (1961 – 1962)

When I am dead, then bury me

In my beloved Ukraine,

My tomb upon a grave mound high

Amid the splendid plain.

So that the fields, the boundless steppes,

The Dnieper’s plunging shore

My eyes could see, my ears could hear

The mighty river roar.

When from Ukraine the Dnieper bears

Into the deep blue sea

The blood of foes…then will I leave

These hills and fertile fields –

I’ll leave them all and fly away

To the abode of God,аnd then I’ll pray…

But till that dayI nothing know of God.

Oh bury me, then rise ye up

And break your heave chains,

And water with the tyrants’ blood

The freedom you have gained.

And in the great new family,

The family of free,

With a softy spoken, kindly words

Remember also me.

My Testament

Translated by E.L.Voinich

(Dec.25, 1845. Pereiaslav)

Dig my grave and raise my barrow

By the Dnieper-side

In Ukraine, my old land,

A fair land and wide.

I will lie and watch the cornfields,

Listen through the years

To the river voices roaring,

Roaring in my ears.

When I hear the call

Of the racing flood,

I will leave them all,

Fields and hills; and force my way

Right up to the Throne

Where God sits alone;

Clasp his feet and pray…

But till that day

What is God to me?

Bury me; be done with me,

Raise and break your chain,

Water your new liberty

With blood for rain.

Then in the mighty family

Of all men that are free,

May be, sometimes, very softly

You will speak of me?

My Testament

Translated by Padraic Breslin (1939)

When I die, friends, lay my body

Amid the spreading plain,

Where my bones would be buried

In my belovedUkraine.

That my native fields unbounded,

The Dnieper and her shore

Be mine to see as mine to hear

The raging river roar.

When the evil blood of tyrants

Will to the blue sea flow

From my Ukraine, these fields and hills

I will forsake, forego…

Yes, all forsake, forego and fly

Right to the feet of God.

And then I’ll pray – but till that day

I nothing know of God.

Oh bury me, then rise and break

The chains in which ye lie,

And as ye spill the tyrants blood

Your freedom sanctify.

And in the family, grand and free,

The family that will be,

Do not speak kindly

And gentle word of me.

Реве та стогне Дніпр широкий.

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі,

То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,

Ніхто нігде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

The Mighty Dnieper Roars

Translated by John Weir (1961)

The mighty Dnieper roars and bellows,

The wind in anger howls and raves,

Down to the ground it bends the willows

And mountain-high lifts up the waves.

The pale-faced moon picked out this moment

To peek out from behind the cloud,

Like a canoe upon the ocean

It first tips up, and then dips down.

The cocks have not proclaimed the morning,

There’s not a sound as yet of man,

The owls in glades call out their warnings,

And ash-trees creak and creak again.

Сон

Світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Меж ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

І все то те, вся країна

Повита красою,

Зеленіє, вмивається,

Сонце зустрічає…

І нема тому почину,

І краю немає!

Ніхто його не додбає

І не розруйнує…

І все то те… Душе моя,

Чого ти сумуєш?

Душе моя убогая,

Чого марне плачеш?

Чого тобі шкода? Хіба ти не бачиш,

Хіба ти не чуєш людського плачу?

A Dream

Translated by John Weir (1952-1964)

We fly… I look – the dawn arrives,

The sky’s edge bursts ablaze;

In shady glades the nightingales

Sing out the new sun’s praise.

The breezes softly, lightly wake

The steppe lands from their dreams;

In the lash valleys, by the lakes

The willows shimmer green.

The orchards, heavy laden, bow;

The poplars stand at ease

Like sentinels when all is well,

And gossip with the fields.

And all about, the whole land gleams

With nature’s warmest hues,

Bedecked with blossoms, dressed in green.

And bathed in drops of dew

And greets the morning sun…

There’s no beginning to all this,

Of ending, too there’s none!

There’s no one who could either gild

Or blotch this beauty-land…

And all of this…

My aching heart,

My soul, why are you sad?

My poor, my desolated soul,

Why do you vainly weep?

Whom is it you pity? Alas, can’t you see?

And cannot you hear how the multitudes cry?

Мені однаково, чи буду…

Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні.

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині –

Однаковісінько мені.

В неволі виріс меж чужими,

І, не оплаканий своїми,

В неволі, плачучи, умру,

І все з собою заберу,

Малого сліду не покину

На нашій славній Україні,

На нашій – не своїй землі.

І не пом’яне батько з сином,

Не скаже синові: «Молись.

Молися, сину: за Вкраїну

Його замучили колись».

Мені однаково, чи буде

Той син молитися, чи ні…

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять…

Ох, не однаково мені.

It Doesn’t Touch Me…

Translated by Vera Rich (1961)

It does not touch me, not a whit

If I live in Ukraine or no,

If men recall me, or forget,

Lost as I am, in foreign snow, -

Touches me not the slightest whit.

Captive, to manhood I have grown

In strangers’ homes, and by my own

Unmourned, a weeping captive still,

I’ll die, all that is mine, I will

Bear off; let not a trace remain

In our glorious Ukraine.

Our own land – yet a strangers’ rather.

And speaking with his son, no father

Will recall, nor bit him: Pray,

Pray, son! Of old, for our Ukraine,

They tortured all his life away.

It does not touch me, not a whit,

Whether that son will pray or no…

But it does touch me deep if knave,

Evil rogues lull our Ukraine

Asleep, and only in the flames

Let her, all plundered, wake again…

That touches me with deepest pain.

Садок вишневий коло хати.

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сім’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тілько дівчата

Та соловейко не затих.

Beside the Cottage

Translated by Herbert Marshal (1964)

Beside the cottage cherry-trees are swinging,

Above the cherries may-bugs winging,

Ploughmen with their ploughs are homeward heading,

And lassies as they pass are singing,

While mothers wait with supper ready.

Beside the cottage all the family’s eating,

Above, the evening star the sunset’s greeting.

The evening meal the daughter serves around,

When mother chides, from where she’s seated,

Her voice by singing nightingales is drowned.

Beside the cottage mother’s lullabying

Till little ones in golden slumbers’re lying;

She herself beside them falls asleep.

All is quiet, only the girls are vying

With nightingales and can’t their quiet keep.

Мені тринадцятий минало…

Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було?

Мені так любо, любо стало,

Неначе в Бога…

Уже покликали до паю,

А я собі у бур’яні

Молюся Богу…і не знаю

Чого маленькому мені

Тойді так приязна молилось,

Чого так весело було?

Господнє небо, і село,

Ягня, здається, веселилось!

І сонце гріло, не пекло!

Та недовго сонце гріло

Недовго молилось…

Запекло, почервоніло

І рай запалило.

Мов прокинувся, дивлюся:

Село почорніло,

Боже небо голубеє

І те помарніло.

Поглянув я на ягнята –

Не мої ягнята!

Обернувся я на хати –

Нема в мене хати!

Не дав мені Бог нічого!

І хлинули сльози,

Тяжкі сльози!.. а дівчина

При самій дорозі

Недалеко коло мене

Плоскінь вибирала,

Та й почула, що я плачу,

Прийшла, привітала,

Утирала мої сьози

І поцілувала…

Неначе сонце засіяло,

Неначе все на світі стало

Моє…лани, гаї, сади!..

І ми, жартуючи, погнали

Чужі ягнята до води.

Бридня!.. А й досі, як згадаю,

То серце плаче та болить,

Чому Господь не дав дожить

Малого віку у тім раю.

Умер би, орючи на ниві,

Нічого б на світі не знав.

Не був би в світі юродивим,

Людей і Бога не прокляв!

When I Was Thirteen

Translated by John Weir (1847)

My thirteenth birthday soon would come.

I herded lambkins on the lea.

Was it the magic of the sun,

Oh what was it affected me?

I felt with joy all overcome

As though in heaven…

The time for lunch had long passed by,

And still among the weeds I lay

And prayed to God… I know not why

It was so pleasant then to pray

For me, an orphan peasant boy,

Or why such bliss so filled me there?

The sky seemed bright, the village fair,

The very lambs seemed to rejoice!

The sun’s rays warmed but did not sear!

But not far long

The sun stayed kind,

Not long in bliss I prayed…

It turned into a ball of fire

And set the world ablaze.

As though just wakened up, I gaze:

The hamlet’s drab and poor,

And God’s blue heavens – even they

Are glorious no more.

I look upon the lambs I tend –

Those lambs are not my own!

I eye the hut wherein I dwell –

I do not have a home!

God gave me nothing, naught at all!..

I bowed my head and wept,

Such bitter tears…and then a lass

Who had been sorting hemp

Not far from there, down by the path,

Heard my lament and came

Across the field to comfort me;

She spoke a soothing phrase

And gently kissed my tear-wet face…

It was as though the sun had smiled,

And though all things on earth were mine,

My own…the orchards, fields and groves!..

And, laughing merrily the while,

The master’s lambs to drink we drove.

How nauseating!.. yet, when I

Recall those days, my heart is sore

That there my brief life’s span the Lord

Did nit grant me to live and die.

There, plowing, I’d have passed away,

With ignorance my life-long lot,

I’d not an outcast be today,

I’d not be cursing Man and God!

Список літератури про англомовні видання Шевченка

Ø      The Kobzar of the Ukraine: Being Select Poems of Taras Shevchenko, trans A.Hunter. – Teulon, Man, 1922.

Ø      Taras Shevchenko, the Poet of Ukraine: Selected Poems, trans C. Manning. – Jersey City, 1945.

Ø      The Kobzar of Ukraine, trans A.Hunter. – New York, 1961.

Ø      Song Out of Darkness: Select Poems, trans V. Rich. – London, 1961.

Ø      Works, ed V.Swoboda. – London, 1961.

Ø      Taras Shevchenko: Selections, trans J. Weir. – Winnipeg, 1961.

Ø      The Poetical Works of Taras Shevchenko: The Kobzar, trans C. Andrusyshen and W. Kirkconnell. – Toronto, 1964, 1977.

Ø      Selected Works: Poetry and Prose: With Reproductions of Paintings by Taras Shevchenko, ed J. Weir. – Moscow, 1964.

Ø      Katerina: A Poem, trans J. Weir. – Kyiv, 1972.

Ø      Selections: Poetry, Prose, trans J. Weir. – Kyiv, 1988.

Ø      The Artist: A Story by Taras Shevchenko. Illustrations, Documents, trans A. Belenko. – Kyiv, 1989.

Ø      Selected Poetry: Illustrated with Reproductions of Drawings, Sketches, Outlines, Etchings and Paintings by Taras Shevchenko, trans J. Weir. – Kyiv, 1989.

Ø      The Haydamaks, trans C. Andrusyshen and W. Kirkconnell. – Vyshorod – Kyiv, 2001.

Англомовні видання про Шевченка.

Ø      Ilnytskyj O, Hawrysch G. A Concordance to the Poetic Works of Taras Shevchenko, 4 vols. – New York – Toronto, 2001.

Ø      LuchyjG.  ShevchenkoandtheCritics, 1864-1980. – Toronto, 1980.

Ø      Myshuha L. Shevchenko and Women: Women in the Life and Works of Taras Shevchenko. – Jersey city, 1940.

Ø      BojkoJ. Taras Shevchenko and West European Literature. – London, 1956.

Ø      GrabowiczG.The Poet as Mythmaker: A Study of Symbolic Meaning in Taras Shevchenko. – Cambridge, 1982.

Ø      ChubD.Shevchenko the Man: The Intimate Life of a Poet. – Toronto, 1985.

Ø      Zaitsev P. Taras Shevchenko: A Life(ed and trans LuchyjG.). – Toronto, 1988.

Ø      LuchyjG. Shevchenko’sUnforgottenJourney. – Toronto, 1996.

 

 

 

 

Читати далі »

3 березня у світі відзначають Всесвітній день миру для письменника.

Його започатковано рішенням 48-го конгресу Міжнародного ПЕН-клубу (poets – поети, essayists – есеїсти, novelists – романісти; абревіатура в даному випадку збігається зі словом «pen» – ручка в перекладі з англійської). Він відбувся 12-18 січня 1986 року, а сам ПЕН-клуб був заснований у 1921 році. Йог першим президентом став Джон Голсуорсі.

Колектив нашої книгозбірні щиро вітає 

всіх майстрів пера з Днем письменника.

Бажаємо міцного здоров’я, щастя, благополуччя, подальших успіхів у Ваших починаннях, щоденних справах, сміливих планах та сподіваннях. Нехай Всевишній рясно благословляє і збагачує Вас життєвою мудрістю, енергією, натхненням та радістю.

Хай Ваша письменницька праця завжди буде актуальною, правдивою, сучасною, цікавою.

Щоб Ваші душі невтомно працювали, народжуючи нові й нові образи, аби Велика Любов зігрівала кожну літеру, написану вами, аби все, що з’являється з-під вашого пера, було неперевершеним.

Великих накладів і високих гонорарів!!!

Читати далі »

Сьогодні у нашій книгозбірні для учнів 5-Б класу БЗШ №15 відбувся банк усіляких цікавинок «Обертаючи глобус». Бібліотекарі розповіли дітям про світ і людей, що його населяють, чим відрізняється життя в різних країнах, відзначивши, що Земля – це величезна планета. Школярі  дізналися  цікаві факти про Африканський континент та його народи, різноманітний і неповторний тваринний і рослинний світ. В Австралії  знаходиться найбільше пасовище Анна Крик та Великий бар’єрний риф у Кораловому морі. Нова Зеландія має родючі землі, сади і пасовища під високими піками Південних Альп. У Мексиці є піраміда Чичен- Іца, яка названа однією з нових семи чудес світу. Бразилія – найбільший виробник апельсинового соку та кави. У цій країні проводиться найяскравіше видовище – Бразильський карнавал – одне з найвідоміших шоу. Він проводиться щорічно в Ріо-де-Жанейро. Не секрет, що футбол є однією з найважливіших частин сучасної національної культури Бразилії.

Література, представлена на викладці «Мандрівка країнами та континентами», допоможе дітям потрапити у світ захоплюючих пригод і подорожей, неймовірних і загадкових явищ природи, безмежних просторів Країни Географії.

Читати далі »

2 березня народився відомий єврейський письменник та драматург, життя якого було тісно пов'язане з Україною та її культурою. Його твори перекладено на багато європейських мов. Критики порівнюють Шолома -Алейхема з Марком Твеном за схожість стилів письменників та любов до літератури для дітей. Пізніше, при зустрічі, Марк Твен зауважив, що вважає себе американським Шолом-Алейхемом.

 Він – автор веселих та водночас сумних книг про Тев'є-молочника, Менахем-Мендла, хлопчика Мотла, жителів  Єгупця та Касрилівки — безперечно, є найвідомішим з усіх єврейських письменників, які писали мовою їдиш.

 Шолом-Алейхем любив Україну, де українці та євреї здавна жили й працювали поряд. 

Всі герої його творів – «маленькі» прості люди зі своїми бідами і радощами. Багато друзів письменника впізнавали в героях його творів себе.

«Першим літературним твором» 13-річного Шолом-Алейхема був збірник лайок його мачухи.

Письменник був дуже забобонний. Ніколи сторінки своїх рукописів не нумерував числом 13, а ставив 12. Його рідні визнають днем його смерті  12 травня. Йому було всього 57 років, він боявся і цього числа, тому що у 57 років помер його батько.

Афоризми Шолом-Алейхема:

Ніхто не знає, що таке смерть; можливо, це навіть щастя. (Так говорить Платон.) А я говорю: можливо, це і щастя, але позбав мене, Боже, цього щастя.

Хворий – одужає, п’яний – протверезіє, чорноволосий – посивіє, але дурень залишиться дурнем.

Краще двічі запитати, ніж один раз наплутати.

Ніякої відповіді – також відповідь.

Брат письменника у своїх спогадах пише, як високо цінував Шолом-Алейхем Тараса Шевченка, як зберігав у своїй бібліотеці «Кобзаря», любив, знав напам'ять українські пісні, Шевченкові «Думи мої, думи», «Як умру, то поховайте», «Реве та стогне Дніпр Широкий»... Письменник спілкувався з видатними діячами української культури — його сучасниками, зокрема, з Михайлом Коцюбинським, композитором Миколою Лисенком. В багатьох творах Шолом-Алейхема його героями є євреї та українці. Діють вони і одному з його найвідоміших творів «Тев'є-молочник».

Цитати з «Тев’є-молочника»:

«Знаете что? Давайте поговорим о более веселых вещах. Что слышно насчет Холеры в Одессе?»

«Нет на свете раны, которая бы не залечилась, и нет горя, которое не было бы забыто».

«Разум и раскаяние - обе эти вещи всегда приходят слишком поздно».

«Не по своей воле жив человек», - нам не дано взять свою судьбу в руки, а попробуй-ка взять, по рукам получишь!»

«Знаешь, как сказано: «Все суета сует», - деньги - они круглые: нынче там, а завтра здесь, - был бы только человек жив».

«Однако «и жизнь и смерть от языка зависят», то есть, если бог захочет наказать человека, - он его и разума лишит».

«И резвому коню кнут нужен, и мудрому человеку совет требуется».

«Каждое существо - от человека до коровы - должно свой хлеб зарабатывать, даром ничего не дается».                                           «А дочери, знаете, большая утеха, - с ними не до смеха!»

«Ученость - она в сундуке, а мудрость - в кармане».

«Красивое лицо - половина приданого».

«Хороший товар сам себя хвалит».

«Штанов нет, а учиться - страсть как охота».

«Человек слабее мухи и крепче железа».

     

«Шолом-Алейхем» у перекладі означає «мир вам», що так актуально звучить нині на всіх мовах як заклик до миру, єдності та злагоди.

Шолом-Алейхема не можна уявити без України, як не можна уявити й Україну без цього письменника. Це є знаком нерозривності життя двох народів – українського та єврейського, – їхньої спільної долі й спільної боротьби за добробут та щастя.
Життя і творчість письменника тісно пов'язані з Білою Церквою, де він перебував з 1883 по 1887 роки.

Читати далі »

1 березня 1912 – у Сент-Луїсі Альберт Беррі зробив перший стрибок з парашутом з літака.

1 березня  1555 – Нострадамус опублікував свою книгу передбачень.

4 березня 1877 – американський винахідник Еміль Берлінер створив мікрофон.

5 березня 1868 – в Англії запатентований степлер.

7 березня 1876 – Олександр Белл запатентував телефон.

7 березня 1933 – в Атлантик-Сіті Чарльзом Дарроу винайдена гра «Монополія».
9 березня 1959 – у Нью-Йорку на ярмарку іграшок продемонстрована новинка – лялька на ім`я Барбі.
13 березня 1781 – Вільям Гершель відкриває Уран, сьому планету Сонячної системи.

15 березня 1892 – американський винахідник Джесс Рено запатентував ескалатор.

17 березня 1960 – у Японії вперше у світі надійшли у продаж різнокольорові фломастери.

19 березня 1831 – перше пограбування банку в США, було викрадено 245000 доларів.

22 березня 1895 – у Парижі брати Люмьєр уперше показали спеціально запрошеній публіці фільм.
24 березня 1802 – англійський винахідник Ричард Тревітік одержав перший патент на паровоз.

28 березня 1910 – у Марселі піднявся в повітря перший гідроплан.
29 березня 1848 – через сильні морози, що скували річку Ніагара, на понад 30 годин «зупинився» Ніагарський водоспад.

30 березня 1858 – запатентувано олівець із гумкою на іншому боці.

Читати далі »

Ось і настав перший березневий день – свято приходу весни.

Ранньої пори, коли  навколо  ще  лежать  сніги, під  лагідними  сонячними  променями  на  лісових  галявинах  з’являються  перші проталини. На  них  ще  з  сонної  землі  прокльовуються тоненькі, зелені  стрілочки. Це – листочки, а з  поміж  них, на  невеличких  стебельцях,  піднімають  свої ніжні  голівки  перші  весняні  квіти – підсніжники.

Існує чудова легенда. Давно, коли перші люди  були  вигнані  із раю, пішов  сніг. Єва  дуже  замерзла. Щоб  її  утішити і дати  надію  на  краще, кілька  ажурних  сніжинок  перетворилися  на  тендітні, ніжні квіти – підсніжники. І з того часу ці маленькі первоцвіти стали для людей символом надії, тепла, краси.

Саме цього дня у нашій книгозбірні зацвіли ці тендітні ключики весни. Нехай вони, хоч і віртуально, зігріють вашу душу і серце, захоплять своєю красою, вселять віру в те, що все буде добре.

Читати далі »

Всесвітній день котів традиційно відзначається в перший день весни – 1 березня. Це ще один привід попестити свого улюбленого домашнього вихованця, адже всі коти без винятку дуже люблять ласку і тепло. Якщо забезпечити їм комфортне життя, турботу і ніжність, тоді кішки обов'язково подарують своїм господарям своє приємне муркотіння.

Тож побажаємо всім котикам мати власний дім, турботливих господарів та смачну, натуральну їжу!

Поділитися фото та інформацією про свого пухнастого друга ви можете на сайті Міжнародного дитячого клуба Brovchyk Club (www.brovchyk.com.ua). Бровко та Мурчик запрошують дітей та дорослих стати учасниками міжнародного інтернет-проекту Brovchyk Club! Вас чекають цікаві пригоди вірних друзів – Бровка та Мурчика!

Читати далі »