Космос – це не тільки зоряне небо, на яке ми дивимося вночі, але й місце де ми живемо. 12 квітня – Всесвітній день космонавтики. Саме тому працівники бібліотеки-філії №3 вирішили провести космічну прогулянку «Космос починається з Землі» з учнями 3-4 класів ГПД БНВО «ЗОШ№15-ДЮСОК» (вчитель Світлана Поліщук). 

На ній діти прослухали розповідь про першого космонавта Землі Юрія Гагаріна та першого космонавта України Леоніда Каденюка, переглянули про них відеоролики, 

познайомилися з планетами Сонячної системи та іншими тілами космосу, прослухали коментований огляд літератури «Космос: простір і час».

На згадку про цей день учні зробили аплікацію «Безмежний космічний простір». 

Також бібліотекарі представили книгу Кіра Буличова «Дівчинка з Землі» та мультфільм за її мотивами «Таємниця третьої планети».

Читати далі »

Щорічно, 11 квітня світ відзначає Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Саме в цей день в 1945 році в’язні Бухенвальда підняли повстання проти нацистів та вибороли свою свободу й отримали шанс на життя.

Перший концтабір у Німеччині був створений поблизу Дахау в березні 1933 року. До початку Другої світової війни в тюрмах і концтаборах Німеччини перебувало 300 тис. німецьких, австрійських і чеських антифашистів. У наступні роки гітлерівська Німеччина на території окупованих нею європейських країн створила гігантську мережу концентраційних таборів, перетворених на місця організованого систематичного вбивства мільйонів людей.

Централізована система фашистських концтаборів призначалася для фізичного знищення цілих народів, в першу чергу слов’янських; тотального винищення євреїв, циган; нещадної експлуатації в’язнів в якості робочої сили. Концентраційні табори оснащувалися душогубками, газовими камерами та іншими засобами масового винищення людей, крематоріями. Були створені табори смерті, де ліквідація в’язнів йшла безперервним і прискореним темпом, де ув’язнені жили не більше трьох – шести місяців: там розповсюджувався наказ про «умертвіння роботою».

Концтабір Бухенвальд був побудований поблизу міста Веймара і почав функціонувати 19 липня 1937 року. За 8 років близько 239 тис. осіб були в’язнями Бухенвальда. Всього ж в Бухенвальді замучено 56 тис. ув’язнених 18 національностей. Особливо багато ув’язнених загинуло у філії Бухенвальда Дора, де в підземних приміщеннях виготовлялися ракетні установки «Фау». Табір був розташований поблизу міста Нордхаузен в Німеччині.

11 квітня 1945 року в’язні Бухенвальда, дізнавшись про підхід союзних військ, успішно здійснили збройне повстання, обеззброїли і захопили в полон більше 800 есесівців і солдатів охорони, взяли в свої руки керівництво табором. Тільки через дві доби американські війська, які знаходилися поблизу, дісталися табору. Здійснивши повстання, в’язні Бухенвальда врятувалися від знищення, так як гітлерівська влада напередодні віддали наказ про фізичне винищення усіх ув’язнених.

Крім Бухенвальда і Дора існували й інші концтабори: Освенцім, Майданек, Маутхаузен, Штутгоф, Заксенхаузен, Треблінка. З 18 млн. громадян країн Європи, що пройшли через табори різного призначення, в тому числі і концентраційні табори, було знищено понад 11 млн чоловік. Система концтаборів у Німеччині була ліквідована разом з розгромом гітлеризму, засуджена вироком Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі. 

   

   

   

   

Читати далі »

Професія поліцейський – це одна з найбільш важливих, відповідальних і навіть небезпечних професій в світі. Поліцейський – це громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення та жетон з індивідуальним особистим номером.

Представники цієї професії стежать за порядком на вулицях, патрулюючи територію і затримуючи людей, які порушують закон, виїжджають на місця злочинів. Правоохоронець, керуючись чинним законодавством, в окремих випадках може увійти в будь-яке приміщення (житлова квартира або комерційна організація), використовувати приватний або громадський транспорт, застосовувати вогнепальну зброю, гумовий кийок та іншу спеціальну амуніцію. Природно, тільки якщо того вимагає ситуація і ця необхідність обумовлена законом.

Для того, щоб стати таким працівником поліції, потрібно мати міцне здоров'я, сміливість, витривалість і, головне, завжди бути готовим допомогти. Крім того потрібно отримати спеціальну освіту. Цим займаються спеціальні школи.

Високі вимоги пред’являються до юридичної грамотності. Поліцейський, керуючись законами і виступаючи від імені держави, обов’язково повинен знати їх і вміти давати правильне трактування.

Освіту поліцейського можна отримати: Національна академія внутрішніх справ України, м. Київ; філіал І.Франківськ; Харківський Національний університет внутрішніх справ України ім. Ярослава Мудрого; Львівський державний університет внутрішніх справ України, м.Львів;  Одеський державний університет внутрішніх справ, м.Одеса; Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, м.Дніпро.

   

   

    

  

  

Читати далі »

Ви теж помітили, що в навколишньому світі щось змінилося? Чомусь розсіялися сердиті хмари, пригріло яскраве сонечко.  Це прийшов другий місяць весни!

Багато змін відбулося в природі.  Учням 1-х класів ГПД ( вчитель  Ірина  Атанасова) БНВО «ЗОШ №15-ДЮСОК» на природничому калейдоскопі бібліотекарі філії №3 цікаво  розповіли про те, що з настанням перших теплих днів борсуки, ховрахи, їжаки, кажани прокидаються від зимової сплячки. Вовки, лисиці та зайці о цій порі  знаходять собі пару і починають облаштовувати житло, щоб незабаром народити малят. А в бурих ведмедів малюки вже народилися ще наприкінці зими і тепер вибираються разом із матерями зі своїх затишних барлогів. Радіючи весні, повертаються з вирію на батьківщину перелітні птахи.

Під час заходу діти, розділившись на дві команди «Лісовичок» та «Екопрофесор», демонстрували свої знання відгадуючи загадки про птахів, звірів і дерева. Згадували прислів’я, приказки, літературні казки про природу.

Діти склали оповідання «Весняний ліс», де вони розповіли про свої враження від прогулянок та переглянули  мультфільм «Як ми весну зустрічали».

Мета заходу – допомогти дітям змінити своє ставлення до навколишнього світу.

Немає нічого більш винахідливого, ніж природа і тому, уявивши нашу планету без квітів та пташиного співу, ніхто з дітей не був байдужим!

Читати далі »

У квітні розпочинається справжня весна. З цим місяцем пов’язано багато прикмет.

На Мотрони (9 квітня) завершується приліт ранніх птахів.

На свято Марка (11 квітня) іде дощ, то й на камені овес зійде.

Якщо на Івана Ліствичника (12 квітня) припиняється тяга в печі, то очікуйте сильного похолодання і навіть снігу.

21 квітня, на свято Руфа, прокидаються змії. Це свідчить про завершення холодів.

З’явився сокорух у клена та інших дерев – очікуйте тепла.

Туман стелиться по воді – на ясний день; піднімається догори – до непогоди.

Горобці сидять похнюплені – незабаром задощить.

Вітер дме вночі – вдень будуть опади.

В який бік лягає тварина спиною – звідти дутиме вітер.

Якщо весна маловітряна, то літо видасться сухим.

Кожух став гнучким і м’яким – сподівайтеся тепла й опадів.

Проліски дивляться на світ веселими блакитними очима – буде хороша погода, бо перед опадами квітки никнуть.

Читати далі »

Івна Світличний - літературознавець, мовознавець, критик, поет, перекладач, діяч українського руху опору 1960-1970-тих років.

Шевченківська премія 1994 року (посмертно) за збірку поезій, поетичних перекладів і літературно-критичних статей «Серце для куль і для рим».

Народився 20 вересня 1929 року у с. Половинкине Старобільського району Луганської області.

Освіта: філологічний факультет Харківського університету (1947-1952 рр.), аспірантура Інституту літератури ім. Т.Шевченка АН УРСР (у О.І.Білецького дисертація з естетики).

Життєпис: Працював відповідальним секретарем журналу «Радянське літературознавство», завідувачем відділу критики журналу «Дніпро» (1955 р.). З 1957 року – молодший науковий працівник Інституту літератури, а з 1963 року – науковий працівник Інституту філософії АН УРСР. У 1960-х роках Іван Світличний був фактичним організатором культурного та наукового життя творчої молоді.

Уперше Івана Світличного було заарештовано 1 вересня 1965 року за звинуваченням у антирадянській агітації і пропаганді. 30 квітня 1966 року Івана Світличного через брак доказів було випущено. „Доброокий“ – так Василь Стус назвав Івана Світличного у вірші, написаному після першого арешту Світличного влітку 1965 року. А в листах до сестри і дружини Світличного додавав: „Все кращого в мені – це Іван. Усе кращого в багатьох інших – від Івана. Він роздарував себе про проскурах. Виняткова роль, виняткова самопожертва – без тіні докору“.

12 січня 1972 року Світличного заарештували вдруге й звинуватили за тією ж статтею. На закритому судовому процесі винесено вирок: 12 років позбавлення волі (7 років концтаборів суворого режиму у селищах Всесвятське й Кучино Пермської області і 5 років заслання у селищі Усть-Кан Горно-Алтайської області). Мав незаперечний моральний авторитет серед політв'язнів, став душею табірного руху Опору – його називали «табірною совістю». Незважаючи на незадовільний стан здоров’я (хвороба нирок, рецидиви туберкульозу, постійний головний біль, носові кровотечі, інсульт, клінічна смерть, підозра на рак хребта, частковий параліч) термін відбув повністю. Звільнили 23 січня 1983 року, продовжувати колишню творчу і громадську діяльність не дозволив стан здоров’я.

Помер 25 жовтня 1992 року, похований у Києві на Байковому цвинтарі. 20 вересня країна відзначатиме його 90-річчя.

(Спогади рідних про Івана Олексійовича можна прочитати: Міщенко І. Пам’ять про Світличних виходить із сірої зони / Іванка Міщенко // Уряд. кур’єр. – 2019. – 6 квіт. – С.7.)

  

  

  

  

Читати далі »

На п’ятничну гостину до бібліотеки, як зазвичай, завітали учні 3-4 класів ГПД БНВО «ЗОШ №15 – ДЮСОК». Сьогодні для них фахівці книгозбірні підготували інформацію про те, як власноруч зробити яскраву аплікацію до Великодня.

Діти з захопленням взялися до роботи. Їхні вправні ручки за допомогою бібліотекарів створили поробку.

Читати далі »