ТЕЛЕЦЬ

(21.04-21.05)

Тельців цікавить не тільки результат читання літератури (нові знання, емоції, прочитані книги), а й сам процес читання, якому вони віддаються з максимальним комфортом. Це у Тельців ви можете знайти і зручне крісло спеціально для читання, і картатий плед, і затишний торшер.

За допомогою літератури Телець прагне вирішити загальнофілософські питання, зрозуміти світ, сформувати власну світоглядну систему.

Для Тельця книги, які стоять у нього на полиці, – ще й спосіб самовираження. Будьте впевнені, що двотомник «Великі диктатори світу» – це не випадковість, а натяк на амбіції його власника. Телець будує свій образ, використовуючи для цього книги та об'єкти культури, які «привласнює», споживаючи. Прочитані книжки стають частиною «я», його індивідуальності. «Ти – те, що ти читаєш». Час, витрачений на читання, стає для Тельця «інвестицією» в індивідуальність і в свій образ.

Романи на тему любові написані для Тельців: це одні з найвдячніших читачів. Коли вони читають захопливі історії, то можуть забути буквально про все на світі. Тельці схильні ототожнювати себе з героями книг і здатні під час читання навіть зронити сльозу. Особливо зворушені читачки – жінки, коли після численних перипетій головна героїня знаходить щастя в обіймах красеня чоловіка.

ПІД ЦИМ ЗНАКОМ НАРОДИЛИСЯ:

      

     

     

Читати далі »

     Сьогодні  в нашій книгозбірні відбулася обрядова вітальня «Вічна магія писанки». На заході були присутні  учні 7-Б класу БЗШ №15 (Класний керівник Ольга Яременко), яких бібліотекарі ознайомили із походженням свята Світлого Воскресіння Христового. 

Діти розповідали легенди про виникнення писанок, їх древню символіку, де кожен хрестик, кожна  рисочка мали значення. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу – вона приносить добро, щастя, достаток.

Школярі ділилися сімейними традиціями підготовки до свята, перечислили обов'язкові компоненти  Великоднього кошика. 

Доповненням до заходу стала книжкова виставка «Весна - це сонця перемога! У Великодній світлий час. Ми наближаємось до Бога. Бог наближається до нас!»

Читати далі »

   

 Продовжуємо працювати в рамках проекту "Інтеграція через діалог" з дітьми, які постраждали від воєнних дій на Сході України.




  
   Сьогодні учні з великим задоволенням готували пасхальну листівку, яку згодом передадуть на передову воїнам АТО.





 Діти надіються, що їх маленькі подаруночки принесуть радість нашим захисникам. 

Читати далі »

27 квітня читачі нашої книгозбірні, 
учениці БЗШ№15, взяли активну участь
 у міськрайонному конкурсі виконавців творів

 Анатолія Кульчицького «Клич душі».

Співочий гурт «Гармонія» посів у конкурсі ІІІ місце, 

а виконавиці лірики з креативною назвою «Дівчата з сьомого» 

отримали заохочувальні призи та запрошення на виступ у будинку органної та камерної музики особисто від Анатолія Івановича.

Тож колектив бібліотеки щиро вітає всіх учасників, бажає добра, здоров’я, творчого натхнення, успіхів та нових перемог!

Читати далі »

Пасха – це свято радості для всіх: і для дітей, і для дорослих. Малеча з великим нетерпінням чекає пасхальні свята, ретельно готується до них. 

Бібліотекарі нашої книгозбірні допомагають їм у цьому: розповідають про великодні традиції і обряди, проводять майстер-класи. 

Всі дитячі роботи представлені у малій виставковій залі «Арт-простори 96» на виставці робіт учнів БЗШ№15 «Великодня казка». 

Тут і різнокольорові, прикрашені різними символами та орнаментами  писанки, мальованки, крапанки, великодні композиції та прикраси. Не забули й про Великоднього Зайця (Кролика), пташечок та курочок з курчатками. 

Всі роботи будуть демонструватися у центральній дитячий бібліотеці на виставці «О, писанко! Ти – символ України!» 28 квітня – 4 травня.

Читати далі »

26 квітня!

Люди, не проспіть!

Атомне століття раною горить…

26 квітня… В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму…

Сьогодні, до 30-ї роковини Чорнобильської аварії в нашій книгозбірні пройшов День інформації «30 років чорного болю».

На годину міркувань «Чорнобиль не має минулого» були запрошені старшокласники БВЗШ №1. Вражаючі факти страшної трагедії бібліотекарі доповнили поезією, відеофрагментами та музичним супроводом.

Юнацтву зачитувалися уривки з публіцистичної та художньої літератури, яка була представлена на книжковій виставці «Біль, обернений у слово».

Прес-факт «Долі, обпалені Чорнобилем» (за програмою «Нове й передове з газет та журналів») розкрив читачам відомі й невідомі факти Чорнобильської трагедії.

Фоторепортаж жахливих наслідків «Пропусти Чорнобиль крізь серце» змусив задуматися, що людина, вінець розвитку природи, здатна знищити землю і самознищитися, тому що рівень сучасних технологій дуже небезпечний.

Нехай у цей день, День національної скорботи, тяжкі дзвони Чорнобиля відгукнуться в душах кожного милосердям і співчуттям. 

Читати далі »

Одного разу в Лондонському зоопарку з’явилася ведмедиця, яка незабаром улюбленицею всіх відвідувачів. До Англії вона потрапила з Канади. Осиротіле двомісячне ведмежа звідти привіз мисливець, який продав маля ветеринарові Гаррі Коулборну. Той і назвав ведмежа Вінні – на честь свого рідного міста Вінніпег.

За час перебування Коулборна в тренувальному армійському таборі ( а тоді йшла перша світова війна) ведмедиця стала улюбленицею всіх військових. Тому, коли полк вирушив на фронт і хазяїнові довелося здати Вінні в зоопарк, вона швидко звикла до відвідувачів, дозволяючи гладити себе й навіть годувати згущеним молоком. Серед таких щасливчиків був і Кристофер Робін, син відомого англійського письменника Алана Александера Мілна. 

Одного разу батько подарував йому на день народження плюшеве ведмежа, яке Кристофер назвав іменем своєї улюблениці. Пізніше Мілн написав для сина казку, у якій головною дійовою особою було ведмежа Вінні-Пух. Першу частину прізвища він дістав від імені іграшки Кристофера, а другу – Пух – від імені лебедя, який жив у маєтку друзів письменника.

До речі, інші герої оповіді також були реальними іграшками: П’ятачка Кристоферу Робіну подарували сусіди, а Ослика Іа й Кенгу із Крихіткою Ру – батьки.

Читати далі »

22 квітня до нашої книгозбірні на бібліоінформину «День народження святкують книги», яка приурочена до Всесвітнього дня книги і авторського права, завітали читачі-учні 3-Б класу БЗШ№15 (класовод Наталія Гальченко).

Бібліотекарі познайомили школярів з книгами-ювілярками, які були представлені на книжковій виставці з відповідною назвою. Звісно, що у дітей ще попереду знайомство з багатьма з них, але деякі вже стали улюбленими: «Пригоди Піноккіо» Карло Коллоді, «Лускунчик» Ернеста Гофмана,  «Пригоди Цибуліно» Джанні Родарі.

Особливу увагу присутні приділили книзі «Вінні-Пух та його друзі» Алана Мілна: називали улюблених героїв, зачитували цікаві епізоди з твору, разом співали кумедні пісеньки Вінні-Пуха. 

Бібліотекарі розповіли школярам про прототипів героїв книги, які надихнули Алана Мілна на написання цієї чудової повісті-казки.

Читати далі »

20 квітня до нашої книгозбірні на народознавчий етюд «Розмалюй свою писанку» завітали читачі-учні 3-А класу БЗШ№15 (класовод Ольга Шинкарук). Бібліотекарі розповіли дітям, що писанкарство – давня українська традиція розписувати (розфарбовувати) курячі яйця до Великодня. 

Існують певні правила розпису яєць, які не можна порушувати. Всі малюнки на яйці повинні розташовуватися по дуже чіткій схемі. У яйці закладена будова Всесвіту, тому й малюнок не можна довільно змінювати. Також школярі дізналися чому перевагу у розфарбуванні яєць віддають червоному кольору, що означають символи і орнаменти.

Процес виготовлення писанки досить складний, потребує особливого терпіння і вміння. Тому бібліотекарі запропонували учням розмалювати паперові яєчка, які потім об’єднати у «пасхальне дерево». 

Кожне творіння маленьких рук неповторне. Дивне перевтілення маленького білого яєчка в Яйце-Райце – пробудження засніженої, замерзлої землі в яскраву, весняну й радісну.

Читати далі »

Усі пам’ятають відомого персонажа «Аліси Країни Див», який умів за власним бажанням поступово зникати або розчинятися в повітрі, залишаючи на пам’ять лише усмішку. Походження цього загадкового кота дотепер залишається таємницею.

За однією з версій, у графстві Чешир, що подарував персонажу ім’я, виготовляли й продавали великі сирні голови, які нагадували щасливих усміхнених кішок. (До речі, дотепер у графстві щорічно проходить чемпіонат із катання чеширського сиру, у якому беруть участь команди з декількох міст.) 

Інша легенда розповідає, що в одному з портових міст розташовувалася велике сховище, з якого кораблі завантажували сиром для продажу. Сховище було особливо популярним серед місцевих кішок, які з нетерпінням очікували на численних пацюків і мишей, що вискакували на берег разом із матросами.

Вочевидь, щаслива усмішка цих ситих і задоволених життям тварин надихнула Льюїса Керролла на створення відомого всім персонажа.

І, нарешті, згідно з третьою версією, відомою усмішкою герой «Аліси…» зобов’язаний … лісникові Кетерлінгу, що жив в Англії в графстві Чешир за часів правління короля Річарда ІІІ (1483-1485). Подейкували, що коли лісникові вдавалося піймати браконьєра, він люто посміхався, лякаючи навколишніх.

А от здатність зникати персонаж Льюїса Керролла запозичив у привида білого кота, який жив у місті Конглтон, неподалік від Чешира. За життя він був улюбленцем наглядачки чеширського абатства. Якось після чергової прогулянки пухнастик не повернувся додому. Кілька днів потому жінка почула шкрябання у двері й, відчинивши, побачила свого кота. Яким же було її здивування, коли, спробувавши взяти свого улюбленця, вона не змогла цього зробити – кіт миттєво зник, розчинившись у повітрі. Привид кота сотні людей бачили протягом багатьох років, і Керролл, натхненний цією неймовірною історією, вирішив використати цей образ у своєму творі.

До речі, іншого персонажа свого твору, Божевільного Капелюшника, письменник скопіював із торговця меблями Теофіля Картера. Таке прізвисько мебляр отримав через те, що носив високий циліндр, а також завдяки своїм доволі ексцентричним ідеям. Наприклад, Картер змайстрував «ліжко-будильник», яке в потрібний час викидало сплячого на підлогу. Це ліжко навіть демонстрували на Всесвітній виставці, яку проводили 1851 року в Кришталевому палаці в Лондоні.

     

Читати далі »

У данській версії казки цю мініатюрну героїню звуть Томмелізе, що в перекладі означає «Ліза-мізинчик» (пам’ятаєте відомого всім «хлопчика-мізинчика»?). Напевно, всім добре відома історія Дюймовочки, яка з’явилася з гарної квітки, схожої на тюльпан, у якій дивом опинилося ячмінне зернятко. Вона була настільки маленькою, що вміщалася в шкаралупу волоського горіха, яка, власне, і була її ліжечком. 

Але мало хто здогадується, що героїнею своєї казки Ганс Християн Андерсен скопіював із цілком реальної (щоправда, згорбленої) жінки. Прототипом мініатюрної дівчинки стала знайома письменника на ім’я Генріетта Вульф. За лагідну вдачу й добрий характер казкар назвав її світлим ельфом і втілив у своєму творі в образі Дюймовочки.

А от прототипом колобка, який утік від бабусі з дідусем, вважають зовсім немініатюрного зброєносця московського князя Василя ІІ Темного на ім’я Камалетдин. Колись він був придворним татарських царевичів Махмуда і Якуба, але згодом зрадив їх і перейшов до супротивника. Камалетдин був людиною доволі міцною, схожою на велику кулю, а за надзвичайну жорстокість отримав прізвисько Камал (російською «Колом-в-Бок»). На щастя, фольклорний персонаж не успадкував ані жорстокої вдачі від прототипа, ані гігантських розмірів.

     

Читати далі »