2017-2018 навчальний рік – Рік німецької мови в Україні та української в Німеччині. 9 лютого у бібліотеці-філії№3 відбувся День інформації «Німеччина: культура, мова, традиції». 

Бібліотекарі для користувачів різних вікових категорій підготували ряд масових заходів на всі смаки і вподобання.

Розпочався День з інформаційного екскурсу «Звичаї і звички німців у житті і побуті», який відвідали учні 6-х класів БНВО «ЗОШ№15-ДЮСОК» з викладачем німецької мови Ларисою Богінською.

У читальній залі книгозбірні широкому загалу відвідувачів представлена книжкова викладка художньої літератури «Читай німецькою!».

Для старшокласників працівники бібліотеки провели коментований огляд «Вітражі мудрості – словники», де були представлені ці видання в таких номінаціях: найбільший, найменший, найважчий, найновіший, найстаріший. 

Юнь із задоволенням читала афоризми в оригіналі та робила їхній переклад.

Школярі середньої ланки БНВО «ЗОШ№15-ДЮСОК»  разом з туристичною бібліоагенцією філіалу№3 познайомилися з найцікавішими, найдивовижнішими фактами про країну зразкового порядку – Німеччину.

Учні активно давали відповіді на запитання вікторини-інформини «Мозаїчна Німеччина». А юні хтосики залюбки читали авторські твори «Країни добрих казок». За виразність читання маленькі книголюби отримали визнання в оплесках від своїх ровесників. 

А ще був «Ігровий вікенд», на якому діти скандували, згадували, промовляли лічилки німецькою та українською: «Айн, цвай, драй…». 

Ось так весело, лаконічно,  органічно, креативно пройшов День інформації!

Читати далі »

Літературна премія пам’яті Михайла Жизневського «Воїн світла» оголосила імена переможців.

Лауреатами премії стали: український письменник Артем Чех за щоденник про війну в східній Україні «Точка нуль» та білоруський письменник Валентин Дубатовка, який написав повість «Чужий» про Другу світову війну.

Премію «Воїн світла» засновано три роки тому Київською організацією Національної спілки письменників України разом з опозиційною Спілкою білоруських письменників. Нею відзначаються найкращі прозові твори, написані білоруською та українською мовами, в яких є сильний, благородний герой, що відстоює ідеали свободи, справедливості та гуманізму.

Читати далі »

Президент Петро Порошенко представив свій топ книжок 2017 року, які рекомендує до прочитання:

«Мустафа Джемілєв. Незламний» Севгіль Мусаєвої та Аліма Алієва

Про книжку «Мустафа Джемілєв. Незламний» Порошенко зазначив, що це не біографія в класичному розумінні: “Крізь призму життя лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва показано долю кримських татар і боротьбу нації за вільне життя, а також сьогодення і проблеми, з якими стикаються кримські татари після анексії Криму”.

«Війна з Росією» Річарда Ширреффа (переклад Лариси Лебеденко, Раїси Ладохіної)

За словами президента, книжка «Війна з Росією» Річарда Ширреффа розвіює міф про те, що Захід намагається домовитися з Росією, не враховуючи інтересів України. Та наочно показує, до чого слід бути готовими у відносинах з Росією.

«Любомир Гузар. Хочу бути людиною» Катерини Щоткіної

«Усе, що нам треба, – довести справу до кінця. Закінчити революцію. Зламати хребет радянській системі… Зламати її в корені, по суті – у системі суспільних відносин, освіти, державній системі, у словах, думках і вчинках. Зробити людську гідність мірою всіх речей. І тоді революція буде завершена – і Революція гідності, і Євромайдан, і Помаранчева Революція, і Революція на граніті. Тому що це стало би торжеством тих цінностей, на яких виростала європейська цивілізація, – цінностей християнських, які ставлять на перше місце людину як Образ і Подобу Божу».
«Цивілізація. Як Захід став успішним» Ніла Фергюсона

«Цивілізація. Як Захід став успішним» – масштабне історико-економічне дослідження про те, як Європі вдалось стати центром світової цивілізації, написав Порошенко.

«Шевченко від А до Я» Леоніда Ушкалова

У книжці «Шевченко від А до Я» президенту України дуже імпонує мистецький погляд на Шевченка передусім як людину, не лише митця. “Це світлі та життєствердні замальовки про великого українця, сповнені світла, радості, віри й надії. Ця книжка підтверджує, що наша спадщина таїть у собі величезні скарби і варта того, щоб до неї повертатись”, – зазначив Порошенко.

«Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics» Євгена Нікіфорова, Лізавети Герман й Ольги Балашової.

Ще одне мистецьке видання, яке президент рекомендує хоча б переглянути, – «Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics». У книжці, за словами Порошенка, зібрані фото монументальних мозаїк, які стали артефактами радянських часів. Важливе свідчення епохи, яка відходить у небуття. 

Читати далі »

Щороку 2 лютого відзначаємо День бабака. Згідно з повір’ям,  цей звір пророкує, якою буде майбутня весна. За прогнозами  синоптика-гризуна спостерігає  увесь світ, але мало хто знає як і коли з’явилося це свято.

Для учнів 1-4-х класів групи продовженого дня ( вчителі Світлана Поліщук та Ніна Питель) БНВО «ЗОШ №15-ДЮСОК» пройшла година цікавого «Мандрівка  до країни  бабаків».

Бібліотекарі розповіли історію виникнення Дня бабака.

Наші предки намагалися планувати час сівби та врожаю, спостерігали за тим, як поводять себе тварини. Так робили і древні римляни і слов’яни.  Вони спостерігали за борсуками, їжаками, птахами.

Ще в  Римській  імперії 2 лютого відзначали  День їжака. Древні римляни будували свій метеорологічний прогноз на поведінці розбудженого їжака, який бачив чи не бачив свою тінь і відповідно реагував. У Німеччині роль їжака відігравав борсук.

Вихідці з Німеччини завезли цю традицію до США  (зокрема, до штату Пенсильванія). Але родь головного метеоролога в Америці перейшла до бабака, бо їжаки та борсуки  там не дуже поширені.

Цього дня рано вранці в містечку Панксатоні, вгорах штату Пенсільванія, з нірки випускають бабака на ім’я Філ, який повинен передбачити строки початку весни. Затамувавши подих, всі присутні спостерігають за поведінкою бабака. Якщо він бачить свою тінь, то лізе спати назад до нірки – отже, буде ще кілька морозних тижнів. Але якщо день похмурий, бабак не бачить тіні і не повертається до нори – варто чекати на ранню весну.

Римський  звичай визначати майбутню погоду на початку лютого також перейшов у християнські традиції.

День бабака відзначають і в Україні.

Сьогодні харківський бабак  Тимко передбачив, що весна цього року буде ранньою та теплою.

Працівники бібліотеки прочитали школярикам віршовану казку Марії Пригари «Байбак-мандрівник».

Діти переглянули відеосюжет «День бабака2018».

Читати далі »

Майже кожен з нас чув про день пам’яті Героїв Крут. Але мало хто знає, що це були Українські Фермопіли. Так само, як у античній Греції 300 майже беззбройних спартанців протистояли кількадесяттисячній армії персів, так і три сотні відважних студентів-добровольців 29 січня 1918 року вирушили на бій із армією більшовицької Росії, обороняючи українську державність. Цій історичній події сьогодні виповнюється 100 років.

Бій під Крутами назавжди вписаний на скрижалі національної історії  – передусім як приклад волелюбності та незалежності українського народу.

29 січня на патріотично-історичний спомин «Жар і холод січня 1918 року» до книгозбірні №3 завітала юнацька громада БНВО «ЗОШ №15-ДЮСОК» та БВЗШ №1.

Працівники бібліотеки у читальній залі представили виставку-нагадування «Крути – зоря нової доби», зробили коментований огляд книг та періодичних видань. Старшокласники переглянули документальний фільм «Бій під Крутами 29 січня 1918р. Захист Української держави».

100 років тому 300 «мучнів українських» пішло у безсмертя. Юнаки-герої показали приклад мужності, відданості і незборимості духу.

Нині, як і 100 років тому, Росія, яка марить імперськими амбіціями, не може змиритися з існуванням незалежної України. Ворог  і сьогодні не врахував головного – силу духу наших воїнів.

Крути та Бахмач – дві маленькі залізничні станції стали вічними символами незламності всіх захисників України.

Читати далі »

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22-го – за новим) проголошено суверенну республіку Україна.

Символом прагнення народу до побудови власної держави, набуття нею справжнього суверенітету й міжнародного визнання поряд з іншими подіями безумовно є й прийняття 22 січня 1918 року у Києві 1V Універсалу Української Центральної ради, – державно-правового акту, що він проголошував незалежність існуючої тоді Української Народної Республіки, і сто років якому виповнюється цього місяця.

Україна оголосила про свою незалежність раніше за Литву, Естонію, Чехословаччину, Польщу, Латвію і Югославію. З усіх країн нашої частини Європи УНР випередила тільки Фінляндія.

Було подано три редакції Четвертого Універсалу.

УНР проголосила незалежність в 00.20 25 січня 1918 року. 22 січня відбулося не проголошення, а тільки внесення 1V Універсалу на розгляд Малої Ради, який зачитав присутнім особисто Михайло Грушевський. Мала Рада затвердила його 24 січня.

І до сьогодні, і, напевне, саме у наш час лишається актуальним прикінцевий заклик Універсалу: «…всіх громадян самостійної Української Народної Республіки кличемо непохитно стояти на сторожі добутої волі та прав нашого народу і всіма силами боронити власну долю від усіх ворогів селянсько-робітничої самостійної Республіки!».

Читати далі »

Шановні дорослі!

Любі діти!

Наша бібліотека з січня 2018 року почала отримувати літературно-художнє видання для читання дорослими дітям серії «Скарбничка» видавництва «Знання», яке ви ще встигнете передплатити. Перший номер серії – книга Ліни Жутауте «Кіка-Міка і Гном, що в усьому любить лад». 

Кіка-Міка – дівчинка з чудернацьким ім’ям, яку завдяки письменниці Ліні Жутауте знає ледве не кожна литовська дитина. Маленька пустунка відмовляється складати на місце свої речі та іграшки й навіть не здогадується, у яку халепу можна втрапити,

якщо цього не робити.

Запрошуємо на хвилину радісного читання!

Читати далі »

23 січня  бібліотекарі завітали в ДНЗ №29 «Барвінок» ( групи «Ромашка» та «Білочка») з тематичною скарбничкою «Мої улюблені казки».

Ні для кого не секрет, що  першими  книгами для дітей є казки. Саме вони знайомлять малят з навколишнім світом.

Дітки з великим задоволенням  слухали народні казки «Колобок», «Лисичка та журавель», «Коза-дереза», «Тямущий котик», «Мудра Оленка».

Казка… вона кожен раз показує, що добрим бути краще, ніж поганим, що треба прагнути робити добро.

Малеча була надзвичайно активна у сприйнятті  оповіді, втручалася в події, зверталася з запитаннями, намагалася  допомогти героям казки . Адже благополучний  її кінець виховує оптимізм, впевненість у подоланні будь-яких труднощів.

Завдяки казці діти пізнають світ не тільки розумом, а і серцем.

Читати далі »