Бібліопростори

 

Марія Примаченко – одна з найвизначніших українських художниць. Її  творчість означують як «наївне мистецтво».

Народилася Марія Оксентіївна Примаченко 12 січня 1909 року в селі Болотня на Київщині у родині визнаної майстрині-вишивальниці Параски Василівни та теслі Оксентія Григоровича (майстрував дворові огорожі у вигляді стилізованих головкатих зображень). Бабуся художниці розмальовувала писанки. Марія навчилася від мами майстерності вишивання і носила власноруч вишиті сорочки.

 Дитинство Марії було затьмарене страшною недугою. Коли дівчинці було сім років, вона важко перехворіла поліомієлітом, після чого мала слабке здоров’я та не могла допомагати батькам на полі. Після   хвороби в неї загострився зір, слух і спостережливість до світу. Відтоді Марія Примаченко почала малювати. Її талант ще в дитинстві не залишився непоміченим.  «Починалося все це так, – згадує художниця. ­–  Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску  малювала всякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий глей. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату…».

Кожен приходив подивитися на цю дивину, зроблену руками дівчинки. Хвалили. Сусіди просили і їхні хати прикрасити. Дивувалися, радили вчитися.

 Певну художню освіту Марії Оксентіївні вдалося отримати завдяки майстрині-ткалі з Києва Тетяні Флору.

У 1936 році  вона запросила   Марію у Київ на навчання у центральні експериментальні майстерні при Київському музеї українського мистецтва.

 Там творчість Марії стала більш різноманітною: малювала, вишивала, захопилася керамікою. Того ж року колекцію картин Марії Примаченко виставляли у європейських містах. 1936 року експериментальну майстерню реформували в Школу народних майстрів, яку вона і закінчила.

Щоправда, після закінчення навчання, Марія залишила Київ і повернулася в рідне село.

Марія пізнала щастя любові і щастя материнства – син Федір. Син Примаченко також став художником в жанрі «наївного мистецтва».

Джерела її натхнення в настінних хатніх розписах, в орнаментальному та пісенному багатстві прийняла з колисковою матері. Примаченко ввібрала розмаїту школу народного мистецтва, багатовікову культуру народу: від медяників у вигляді фантастичних звірів, весільних виробів з тіста, якими славилася вона в селі, і старовинних тканин, килимів, вишивок, вибійок.

Померла Марія Оксентіївна Примаченко 18 серпня 1997 року.

Розповідь про українську народну художницю Марію Оксентіївну Примаченко підготувала бібліотекар бібліотеки-філії №3 Сидоренко Ю. П.

Якщо бажаєте більше дізнатися про мисткиню, то завітайте до бібліотеки філії №3 або перегляньте інтернет.