Генрі Водсворт Лонгфелло (1807 – 1882) – американський поет

 



Слава до Генрі Лонгфелло прийшла ще за життя. На батьківщині його книги видавалися мільйонними  накладами – для видавничої практики ХIХ століття це було неймовірно. Вірші Лонгфелло були перекладені вісімнадцятьма мовами! Українською мовою «Пісню про Гайявату»  перекладали Панас Мирний, Олександр Олесь, Костянтин Шмиговський, Іван Драч.

Генрі Водсворт Лонгфелло народився 27 лютого 1807 року у Портленді, невеличкому портовому містечку на північно-східному узбережжі Америки в родині адвоката. В історії його роду по материнській лінії були предки, які 1632 року одними з перших прибули до берегів Нової Англії (як називали тоді Америку) і стали її засновниками. Митець отримав чудову освіту в приватних школах  та одному з найкращих коледжів того часу – Боудойнському. У студентські роки  Лонгфелло виявив надзвичайні здібності щодо гуманітарних наук.

Одразу після закінчення коледжу йому запропонували місце професора кафедри іноземних мов. На той час письменник вільно володів шістьма мовами і читав іще чотирма. Тоді ж він уперше відвідав Європу, що здавна приваблювала його як найбагатша скарбниця давньої культури, мудрості й краси, де провів три роки. Юнак слухав  лекції в Геттінгемському університеті, відвідав Італію, Іспанію, Францію, Англію, Голландію, Швейцарію. Після повернення Лонгфелло почав  викладати іноземні мови у тому ж коледжі, у котрому навчався. Близько двадцятьох років (1835 – 1854) Лонгфелло був професором кафедри європейських мов Гарвардського університету, а після цього повністю присвятив себе літературній творчості. Коло його науково-літературних інтересів було досить широким і різноманітним. Він писав ліричні вірші, поеми, балади, подорожні нариси, складав поетичні антології, займався перекладами.

У 1955 році Лонгфелло закінчив роботу над найвизначнішою працею свого життя «Піснею про Гайявату». Ця епічна поема створена на грунті пам’яток індіанського фольклору. Поет зібрав і опрацював пісні й легенди, котрі існували серед північноамериканських індіанців, і розповідали про життя, подвиги, боротьбу народного героя – легендарного богатиря Гайявати. Поет розповідає про його дивовижне народження та його величне життя в ім’я щастя свого народу, котрий прагне йти шляхом добра й правди. Гайявата – особа історична. Він жив у ХV сторіччі, походив з племен ірокезів, потім став одним з вождів індіанського народу. У фольклорних оповідях Гайявата наділений рисами казкового героя. Тому в інтерпретації Лонгфелло історія Гайявати стає  поетичною легендою, чарівною казкою, у котрій фантастичний вимисел переплітається з народною мудрістю. Герой поеми – особа незвичайна: автор наділив його чудесною силою, незвичайним розумом і відвагою. Всі свої сили  він віддає на благо свого народу – в цьому й полягає образ суто народного героя. Гайявата навчає індіанців необхідним речам у їхньому житті: майстерності полювання і землеробства, він винаходить писемність, відкриває таємниці лікарського мистецтва. Він вивчає таємниці природи, розуміє голоси звірів і птахів, уміє слухати шум вітру, дзюрчання річки. Поряд з цим у поемі відтворені прекрасні картини природи Північної Америки, змальовано побут індіанських племен, спосіб їхнього життя. З великою достовірністю змальовано одіж, зброю, прикраси, що дає змогу відтворити колорит індіанського життя, відчути правдоподібність. Образи героїв опоетизовані автором: це відважний і ніжний  Чайбайабос, простодушний і сміливий Квазінд, струнка й гнучка Венона, прекрасна Нокоміс. Усі вони енергійні й відважні люди, котрі прагнуть до щастя і хочуть досягти його. У заключній частині поеми Гайявата закликає своїх співвітчизників жити у дружбі з білими й прислухатися до їх мудрих порад. Фінал пісні пронизаний настроями всепрощення.

 Помер Генрі Водсворт Лонгфелло 24 березня 1882 року у Кембриджі.

Розповідь про  американського поета  Генрі Водсворта  Лонгфелло підготувала бібліотекар  бібліотеки-філії №3 Сидоренко Ю. П.

 Якщо   бажаєте більше дізнатися про Генрі  Водсворта Лонгфелло, то завітайте  до бібліотеки філії №3 або перегляньте інтернет.

 

 

 


0 коммент.: