На Іллі новий хліб на столі

2 серпня церкви східного обряду вшановують одного з найбільших пророків Старого Завіту – Іллю. Він народився у Палестині за дев’ять століть до Різдва Христового. Ще замолоду присвятив себе служінню Богові, оселившись у безлюдній пустелі і ведучи аскетичне життя. За свою відданість Господу і праведність пророк живим потрапив на небо (відправився туди вогняною колісницею).

В українській народній традиції Святий Ілля асоціюється з образом язичницького бога Перуна. Легенда розповідає, що колись чорти перестали коритися Богові. Всевишній розгнівався й наказав Святому Іллі покарати нечисть. І досі він сумлінно виконує Божі настанови – ганяється по небі за бісами, гримить та пускає блискавки на рогатих.

Саме після Іллі розпочинаються так звані «горобині ночі» - з грозами.

Вірили: під час стихії не варто підпускати до себе собак і котів, у яких може вселитися нечиста сила, що переховується від Іллі. У такий період перед образами неодмінно запалюють стрітенську свічку. А коли вже блискавка влучила у дім, то за старих часів навіть не пробували гасити пожежу. Якщо хату підпалив сам Ілля – людина безсила…

Цього свята намагалися не працювати, бо «Ілля у полі копи лічить». Завадити йому – спопелить ті снопи.