І досі чутно тихі голосочки: "Три колосочки... Три колосочки..."

   

Минуло вже 85 років, але чи можна забути те, що стало частиною генетичної пам’яті?

23 листопада для учнів 9-А класу (класний керівник  Лариса Ніколайчук)  БНВО « ЗОШ №15-ДЮСОК» пройшла година-реквієм  «І досі  чутно тихі голосочки:  «Три колосочки… Три колосочки…».

  Бібліотекар Юлія Сидоренко  ознайомила  школярів з трагічними  і довго замовчуваними сторінками історії України 1932- 1933 років. Голодом вбивали свободу українців, бо саме вони найбільше протестували проти тогочасної політики тоталітарного режиму.

  Такої трагедії, як Голодомор, в Україні ніколи б не сталося, якби вона була незалежною, демократичною державою.

Знання про своє минуле для нації – це як досвід для  майбутніх поколінь.
 Учням була представлена книга Василя Барки  «Жовтий Князь»  – перший літературний твір про голод в Україні 1932-1933 років, написаний в еміграції. А також твори Уласа Самчука « Марія» та  Наталки Доляк «Чорна дошка».

В останню суботу листопада пригадують ті страшні роки, які пережив  увесь народ. Хай на мить оживуть завдяки нашій пам’яті мільйони вбитих голодом. Особливо ті, хто  так  і не встиг пожити. Ті вбиті і ненароджені діти, які мали творити наше майбутнє.

 24 листопада  вони чекають на нашу світлу пам'ять, нашу присутність біля пам’ятників Голодомору.

Україна па’ятає . Світ визнає

.

Згадайте нас – бо ми ж колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

 Ми в цій землі житами проросли,

              Щоб голоду не знали люди вічно.