Михайло Петрович Драгоманов (1841 – 1895) – український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, громадський діяч

 

Михайло Петрович Драгоманов (1841 – 1895) – український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, громадський діяч

Михайло Петрович Драгоманов народився 18 вересня 1841 року у місті Гадяч на Полтавщині в родині  дворян.

Доводився він рідним братом письменниці та громадській діячці Олені Пчілці, дядьком – Лесі Українці, Михайлу Косачу й Оксані Драгомановій, батьком Світозару Драгоманову, Аріадні Труш, Лідії Шишмановій, а також тестем Івану Трушу та Івану Шишманову.

Його батько, Петро Якимович Драгоманов (1802 – 1860),  свого часу – правник при військовому відомстві Російської імперії, із Санкт-Петербурга повернувся в Україну, де служив виборним земським суддею. Сумлінно він дійшов до чину  колезького асесора (8 ранг), бо не про кар‘єру дбав, а почував себе поетом, котрий опікувався культурними цінностями, знався на літературі і мистецтві. Зокрема, з авторськими оповіданнями український дрібнопомісний дворянин друкувався в журналах «Гірлянда», «Північний Меркурій», «Син батьківщини», а також здійснив перші в Російській імперії  віршовані переклади Роберта Бернса.

У 1839 році 37-річний Петро одружився з 18-річною Єлизаветою Цяцькою, донькою свого сусіда поміщика Івана Цяцьки.

У Гадячі Петро Якимович придбав для родини міщанську садибу із готовим будинком, перебудував його під власні потреби  – тож  вийшов доволі просторий будинок. Був тут і садок, а поміж деревами його тесть панич-хуторянин Іван Прокопович Цяцька поставив із десяток вуликів. Від тієї пори гору, де стояла їхня оселя, гадячці прозвали Драгоманівською. До садиби невдовзі прилучився хутір Підварок (Вербняги). Молодій родині Драгоманових він відійшов як посаг Єлизавети Іванівни Цяцьки (1821 – 1895) – від її материнського роду, місцевих поміщиків Стишевських.

Дружина П. Я. Драгоманова, Єлизавета Іванівна Цяцька, була розумною розсудливою жінкою, котра спілкувалася виключно українською мовою. Чоловікові Єлизавета народила шістьох дітей:  Михайла, Івана, Варвару, Ольгу, Олену (померла в дитинстві) та Олександра. Писати  Єлизавету Іванівну навчив місцевий дяк.

 Подейкували, що поваги з-поміж городян  П. Я.  Драгоманов зажив під час холери, що лютувала тут у 1850-х роках. Нехай він був поважним земським суддею, нехай і не мав медичної освіти, але за епідемії Петро Якимович ходив дворами, носив хворим ліки, розраював добрим словом. А ще, згодом працюючи приватним правником, фінансово підтримував бібліотеку в Гадячі і приятелював з місцевими лібералами.

У 1849 – 1853 роках Михайло Драгоманов навчався у  Гадяцькому повітовому училищі, де, з-поміж інших дисциплін, виділяв географію, історію, мови, захоплювався античним світом. Потім навчався у Полтавській гімназії.

1859 року М. Драгоманов вступив на історико-філологічний факультет Київського університету Святого Володимира. Ще під час навчання він викладав у недільній школі на Подолі, а після  її закриття – у Тимчасовій педагогічній школі. Закінчивши університет, Драгоманов працює в Другій київській гімназії. Саме педагогічна діяльність приводить його 1863 року до Київської громади. Тут він знайомиться з М. Лисенком, П. Житецьким, В. Антоновичем. Свою роботу в громаді М. Драгоманов спрямовував на зближення школи з життям, охоплення освітою широких мас.

Драгоманов досліджував історію стародавнього світу і дійшов висновку, що суспільство є цілісною системою, розвиток якої тісно пов’язаний з економікою, соціальними відносинами, політикою, духовною культурою.

1864 року М. Драгоманов  одружується з актрисою Людмилою Кубинською.

З 1864 року Михайло Драгоманов працював приват-доцентом, а з1870 року – доцентом Київського університету Святого Володимира. Згодом з метою вдосконалення своєї кваліфікації  М. Драгоманов від’їздив за кордон на три роки. Він досліджував архіви у Гейдельберзі, Берліні, Римі, Відні, Флоренції та ін., а також знайомився з європейськими країнами.

1873 року М. Драгоманов повернувся з-за кордону .

Трирічне закордонне турне М. Драгоманова було надзвичайно плідним для молодого вченого.

Михайло Петрович велику увагу приділяв культурно-просвітницькому етапу творення держави, опікувався розвитком української літератури.

М. Драгоманов брав активну участь у громадському житті Наддніпрянської України 1873 –1875 років. Займався викладацькою роботою, брав участь у діяльності Київської громади. Чимало сил доклав М. Драгоманов для налагодження зв’язків між українським рухом у Наддніпрянщині й на західноукраїнських землях. Він співробітничав  з І.Франком,  В. Навроцьким, О. Терлецьким та іншими галицькими діячами.

Статті М. П Драгоманова друкувалися в газетах і журналах «Правда»,  «Діло», «Друг», «Громадський друг».

У середині  1870-х років сили реакції розпочали наступ на український рух, а 1876 року вийшов Емський указ, що унеможливлював подальший розвиток української культури й національної науки. Драгоманова було звільнено з університету за політичну неблагонадійність. Наступного року за дорученням громади він  виїжджає за кордон і засновує в Женеві вільну українську друкарню, а також займається політичною роботою. Перебуваючи за кордоном, М. Драгоманов проводить видавничу і публіцистичну діяльність. Протягом 1878 – 1881 років виходять п’ять номерів журналу «Громада». Головна тема «Громади» – дати якнайбільше матеріалів для вивчення України і її народу, його духовних починань і прагнення до свободи та рівності серед світової спільноти.

З другої половини 1880-х років М. Драгоманова запрошували до співпраці ряд провідних видань Галичини.

В останні роки свого життя Драгоманов жив у Болгарії. 1888 року у Софії було засновано Вищу школу, що перетворилася на університет. 1889 року М. П. Драгоманова запросили в цей навчальний заклад на посаду професора кафедри загальної історії. 

Помер Михайло Петрович  Драгоманов 2 липня 1895 року в Софії. Похований на Центральному цвинтарі Софії.

Статтю  підготувала бібліотекар бібліотеки-філії №3 Сидоренко Ю. П.

Якщо бажаєте більш детально ознайомитися з діяльністю Драгоманова М. П., то завітайте в бібліотеку філії №3 або перегляньте інтернет.